Деревину вважають будівельним матеріалом майбутнього — і не без підстав: дерева поглинають CO₂ з атмосфери під час росту, а використання деревини в довговічних виробах дозволяє надовго зберігати частину цього вуглецю. Те, що тривалий час стосувалося переважно будівництва односімейних будинків, сьогодні виходить на зовсім інший рівень: у висотні будівлі, житлові вежі і, можливо, невдовзі навіть в один із найбільших аеропортів Швейцарії.
На території кварталу Zwhatt у Регенсдорфі стоїть H1 — 75-метрова житлова вежа, що незвичним чином поєднує деревину та бетон. Гібридна будівля налічує 156 квартир, двоповерховий громадський простір і пральню, а фотоелектричні панелі на фасаді та даху генерують електроенергію. Найцікавіше, однак, приховано в несучій конструкції: сходове ядро, цокольні поверхи та міжповерхові перекриття виконані з бетону, тоді як колони та балки — з дерева, зокрема швейцарського бука.
Для балок замість шпонових плит використали клеєні букові бруси. Застосована швейцарська технологія, за даними проєкту, потребує приблизно на 80% менше клею, ніж традиційні методи. Ще одна практична перевага дерев'яного будівництва проявилася безпосередньо на майданчику: завдяки високій заводській готовності елементів каркас H1 зростав на поверх за тиждень.
Архітектор Роджер Болтсхаузер точно формулює кредо гібридного будівництва: за його словами, йдеться не про те, щоб демонізувати бетон, а про те, щоб застосовувати його цілеспрямованіше. Інакше кажучи, мета — не повна відмова від бетону, а його розумне й обмежене використання там, де без нього не обійтися.
Кліматичний ефект H1 можна виміряти в конкретних цифрах: гібридний підхід у житлових поверхах економить порівняно з повністю бетонною конструкцією близько 600 тонн CO₂ — приблизно чверть звичайних викидів. Крім того, за даними відповідальних за проєкт, у змонтованій деревині законсервовано близько 1500 тонн CO₂, які наразі виведені з атмосферного циклу.
Федеральне відомство з довкілля Швейцарії виокремлює три кліматичні функції лісу та деревини: зберігання вуглецю в живому лісі, зберігання в довговічних дерев'яних виробах і заміщення енергоємних матеріалів, як-от бетон чи сталь. Разом ці три ефекти роблять деревину одним із небагатьох будівельних матеріалів із реальною кліматичною користю.
Утім, деревина не є кліматичною індульгенцією. Загальний ефект значною мірою залежить від того, чи господарюють у лісах на засадах сталості, з урахуванням біорізноманіття. Суцільні рубки, монокультури чи ослаблені зміною клімату ліси можуть суттєво зіпсувати цей баланс.
Дерев'яне будівництво давно перестало бути нішею. Після перегляду протипожежних норм у 2015 році дерев'яні будівлі стали дозволеними в усіх категоріях і типах використання. Для висотних будинків діють особливі вимоги, однак саме ці нові правила взагалі уможливили проєкти на кшталт H1.
Щоправда, не кожна амбітна ідея доходить до реалізації. Вінтертурський висотний проєкт Rocket, який також планували як дерев'яно-гібридну будівлю, зрештою зводитимуть зі сталі та бетону з міркувань ризиків і економічної доцільності. Це показує: ентузіазм щодо деревини на практиці іноді наштовхується на цілком реальні економічні перешкоди.
Ще показовішими є плани Цюрихського аеропорту. З 2030 року там має з'явитися новий док A, спроєктований бюро BIG та 10:8 Architekten під назвою Raumfachwerk. Пасажирські рівні мають бути переважно з деревини місцевого походження, а дах задумано як велику фотоелектричну установку, що покриватиме близько двох третин річного споживання електроенергії всього доку.
Майбутнє будівництва не складатиметься з одного матеріалу. Проте деревина дедалі частіше бере на себе завдання, які ще недавно здавалися неможливими — далеко за межами класичного односімейного будинку, у самій інфраструктурі XXI століття.