Представники деревообробних підприємств вимагають створення окремого Міністерства лісового господарства та деревообробної промисловості.
Нещодавно представники деревообробних та лісозаготівельних підприємств провели прес-конференцію, на якій заявили, що їхня галузь на межі банкрутства. За словами Ігоря Соболевського, голови Асоціації деревообробних та лісозаготівельних підприємств Західної України, це результат п’ятирічної спецоперації влади проти галузі.
Ситуація справді непроста. Із 2015 року діє закон про заборону вивезення лісу-кругляка. Він мав посприяти розвитку деревообробної промисловості всередині країни. Завдяки цьому закону наповнення бюджету від деревообробної галузі зросло на 20%. Але замість додаткових стимулів та сприятливих умов упродовж цих років виникали чинники, що цьому заважали. Приміром, впровадження податку на лісові землі. Це позначається на ціні за кубічний метр деревини. Якщо вона зависока, виробник не купує сировину, не готує нову продукцію, відповідно – коштів нема ні в підприємства, ні в місцевому бюджеті.
Так, наказ Державного комітету лісового господарства України від 19.02.2007 № 42 «Щодо вдосконалення механізмів продажу необробленої деревини» скасовано, але іншого документа, котрий би регулював ринок деревини, не прийнято. Як додав Соболевський, останні п’ять років піднімали це питання на різних зустрічах та форумах, запрошуючи представників Уряду, парламенту та Адміністрації Президента, однак конструктивного діалогу не вийшло, оскільки жодного разу ніхто з високопосадовців не відвідав такі заходи.
Сировина є, а продукція відсутня
Андрій Зубченко, голова ГС «Об’єднання Кластер деревообробників Черкаської області», вважає, що торгівля деревиною через систему Prozorro не вирішує проблему: «Пілотний проект запущений у трьох областях. Мінімальні лоти стартують від 300 кубометрів, тобто нема лотів, які мають невелику кількість деревини, щоб їх могли придбати невеликі підприємства. У них немає на це коштів та ресурсів. Крім того, лот не розігрується до тих пір, поки не буде як мінімум два учасники. Одному учаснику лот не продадуть. Це все створює перепони для розвитку галузі».
Щоб зрозуміти, що ж відбувається на підприємствах, учасники конференції навели чимало цифр. Приміром, на Черкащині за рік заготовлюється 600 тисяч кубометрів деревини. Якщо на аукціоні у лютому було реалізовано 20 тисяч кубометрів, то у червні – всього 11. Так само зменшується кількість учасників торгів. У першому кварталі цього року на аукціоні було зареєстровано 176 учасників, то на червневому – 72 учасники.
Потрібне лісове міністерство, стратегія та закони
Аби вирішити проблему у масштабі всієї країни, експерти галузі вимагають створення окремого Міністерства лісового господарства та деревообробної промисловості. Ця пропозиція лунає не вперше від представників лісового сектору, та поки ніхто не реагує. В Асоціації деревообробних та лісозаготівельних підприємств сподіваються, що новий Кабінет Міністрів, новий склад Верховної Ради та сам Президент Володимир Зеленський врахують їхню вимогу. Інакше готові виходити на вулиці з масштабними протестами.
«Також ми вимагаємо розробити державну стратегію розвитку лісопромислового комплексу, прийняти закони, про які ми давно говоримо, зокрема, про ринок деревини, ми маємо повернути українським підприємствам рівні можливості з нашими конкурентами, – додав Ігор Соболевський. – Треба скасувати ці абсурдні податки з лісового господарства, три земельні податки ніхто у світі не платить. Це все відбивається на ціні кубічного метра, який став недосяжним для українського виробника. Треба змінити закони, щоб підприємство формулювало заявку на річну потребу деревини, підкріплюючи це довідкою з податкової служби про сплату податків. А наглядова функція за їх роботою віддається профільним асоціаціям».
З одного боку, представники деревообробного сектору просять владу прислухатися до їхньої думки, з іншого, – щоб стати успішними, треба бути готовими до змін: від законодавчих до технологічних. Так чи інакше влада має разом із експертами шукати вихід із глухого кута, в який свого часу й загнала галузь.
Джерело: Екоінформ
