сьогодні о 20:29
,Україна
Румунія готує найжорсткіше екологічне законодавство в своїй історії, з покараннями за тяжкі злочини, порівнянними з тими, що застосовуються у випадках насильницької злочинності. Міністерство навколишнього середовища завершило проект транспонування європейської Директиви 2024/1203 щодо екологічної злочинності, нормативного акта з заявленою метою: забруднення та знищення довкілля більше не повинні бути прибутковими видами діяльності.
Проект не може бути внесений до Парламенту нинішнім тимчасовим урядом і буде просуватися майбутнім урядом. Міністр Діана Бузояну представила реформу як важливий захід проти так званих «екологічних мафій» — мереж, які експлуатують ліберальне законодавство для отримання значних прибутків за мінімальних кримінальних ризиків.
Проект структурує кримінальну відповідальність за чотирма рівнями тяжкості. Дії, які можуть загрожувати життю людей або цілісності довкілля, каратимуться ув’язненням від 1 до 5 років. Забруднення, що завдає значної шкоди воді, повітрю, ґрунту чи біорізноманіттю, тягнутиме за собою покарання від 2 до 7 років. Незворотні або масштабні руйнування можуть каратися ув’язненням від 3 до 10 років.
Найсуворіший поріг передбачено для випадків, коли злочин проти довкілля спричиняє смерть людини: покарання становитиме від 10 до 20 років ув’язнення — рівень суворості, що ставить такі діяння в одну категорію з тяжкими насильницькими злочинами. Проект також запроваджує нові злочини, зокрема пов’язані з поняттям екоциду — масштабного та незворотного знищення екосистем.
Замах і діяння, вчинені з необережності, можуть каратися в численних випадках, а вчинення злочинів на територіях природоохоронних зон вважатиметься обтяжуючою обставиною.
Юридичні особи не уникнуть наслідків, пропорційних до масштабу їхньої діяльності. Вартість одного штрафного дня може сягати 25 000 леїв, а судді матимуть інструменти для коригування санкцій залежно від фінансової спроможності компанії.
Реформа відбувається в контексті чіткого європейського імперативу. Директива 2024/1203 зобов’язує всі держави-члени розглядати екологічну злочинність з суворістю, близькою до тієї, що застосовується до наркоторгівлі чи організованої злочинності. Причина очевидна: за оцінками Europol та Interpol, екологічні злочини щороку приносять десятки мільярдів євро на рівні Європейського Союзу, посідаючи четверте місце серед найприбутковіших незаконних видів діяльності з чіткою тенденцією до зростання.
Румунія гостро потребує такого законодавчого механізму. Країна досі стикається з масовими незаконними вирубками лісів, нелегальним захороненням відходів, аварійними забрудненнями річок та незаконним спалюванням сміття. Європейська Комісія вже відкрила проти Румунії кілька процедур порушення законодавства ЄС у сфері довкілля, посилюючи тиск на прискорення реформ.
