«Ліси України» у центрі кадрових інтриг: Коваль, Сухович і «плівки Міндіча»

Тезисно: Після скасування підозри директору «Лісів України» Болоховцю активізувалися дискусії щодо можливих кадрових змін на підприємстві. Блогер Коваленко пов'язав ситуацію з «плівками Міндіча» та назвав екс-міністра Коваля можливим зацікавленим у зміні керівництва.

На тлі скасування підозри директору ДП «Ліси України» Юрію Болоховцю в інформаційному просторі активізувалися обговорення можливих кадрових змін у керівництві найбільшого лісокористувача країни. Підприємство, яке об’єднало 156 колишніх лісгоспів і координується Державним агентством лісових ресурсів, залишається одним із ключових державних активів у сфері природних ресурсів.

Публічна дискусія загострилася після заяв блогера Сергія Коваленка, який пов’язав ситуацію навколо Болоховця з так званими «плівками Міндіча» та припустив, що інтерес до зміни керівництва підприємства може мати колишній міністр аграрної політики Віталій Коваль. За версією Коваленка, серед потенційних претендентів на посаду гендиректора «Лісів України» міг фігурувати Віталій Сухович — колишній посадовець лісової галузі з Рівненщини.

Сергій Коваленко: «Пропонує Суховичу за 5-10 лимонів купити посаду гендиректора “Лісів України”».

Ця заява є припущенням блогера і потребує перевірки компетентними органами. Водночас сама поява імені Суховича в контексті можливих кадрових рішень привертає увагу через його попередню кар’єру та кримінальне провадження.

Кар’єра і справа Віталія Суховича

Віталій Сухович багато років працював у лісовій галузі. Його професійний шлях розпочався з посади бухгалтера Сарненського лісгоспу. Згодом він очолював Рівненське обласне управління лісового та мисливського господарства, а також був заступником директора Поліського лісового офісу.

Сухович має профільну освіту, походить із Рівненської області та свого часу брав участь у місцевій політиці: балотувався до Рівненської обласної ради від «Блоку Петра Порошенка» та партії «Сила і честь».

У листопаді 2023 року Державне бюро розслідувань провело обшуки у Суховича та членів його родини. Після цього йому повідомили про підозру в незаконному збагаченні. За даними слідства, посадовець набув активів майже на 109 млн грн, а розмір незаконного збагачення перевищував його законні доходи більш ніж на 98 млн грн.

Згодом Сухович визнав провину та уклав угоду з прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Суд затвердив угоду, призначивши йому трирічний іспитовий строк. У межах справи держава конфіскувала 98 млн грн.

Попри кримінальне провадження, Сухович залишався на посаді до травня 2024 року. Після журналістського розслідування про його статки він, за повідомленнями медіа, фактично погрожував журналістам, що додатково посилило суспільний резонанс навколо його фігури.

Віталій Коваль і «плівки Міндіча»

Окремий контекст у цій історії пов’язаний із Віталієм Ковалем — уродженцем Рівненщини, підприємцем і політиком, який у різний час очолював Рівненську обласну державну адміністрацію, Фонд державного майна та Міністерство аграрної політики.

До переходу на державну службу Коваль працював у бізнесі, зокрема в аграрній, транспортній і будівельній сферах. Він має освіту у сфері банківської справи, а також ступінь MBA. У листопаді 2023 року Коваля призначили головою Фонду держмайна, у вересні 2024 року він перейшов на посаду міністра аграрної політики, а після відставки знову зареєструвався як підприємець.

Тімур Міндіч, зі свого боку, описується як підсанкційний бізнесмен і співвласник «Кварталу 95». НАБУ підозрює його у причетності до масштабної корупційної схеми. Так звані «плівки Міндіча», за даними розслідувань, містять близько 1000 годин розмов і вже стали підставою для оголошення підозр низці високопосадовців.

Ключовим у цьому скандалі є ймовірний неформальний вплив Міндіча на оборонні бюджети, кадрові рішення та міжнародні контракти. Коваль фігурує в оприлюднених фрагментах безпосередньо: в одному з них він обговорював із Міндічем долю Міністерства аграрної політики напередодні урядової реорганізації.

Сам факт такої комунікації на рівні урядових рішень став підставою для припущень Коваленка про можливе використання цього каналу і в питанні кадрових рішень щодо ДП «Ліси України». Водночас прямих офіційно підтверджених доказів впливу Коваля чи Міндіча на призначення в лісовій галузі наразі не оприлюднено.

Кадрова інтрига навколо «Лісів України»

Питання можливого наступника Юрія Болоховця стало публічним після заяви президента Володимира Зеленського у квітні 2026 року про кадрові рішення на державних підприємствах. Одним із перших помітних кроків стало призначення Ігоря Зубовича операційним директором ДП «Ліси України» та головою комісії з перетворення підприємства на акціонерне товариство.

Ім’я Зубовича раніше критикували екологічні організації. Вони пов’язували його з незаконними лімітами на вирубку дерев у національних парках. Паралельно в лісовій спільноті продовжує фігурувати і прізвище Суховича — попри його судимість та попереднє корупційне провадження.

Юрій Болоховець залишається центральною фігурою цієї ситуації. 11 березня 2026 року Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду скасувала йому підозру та заставу в розмірі 9,08 млн грн. Захист Болоховця наголошував, що раніше його два місяці тримали під вартою із заставою, яку адвокати вважали нереалістичною, а тиску, за їхніми словами, зазнавали його близькі та колеги.

На цьому тлі фінансові показники ДП «Ліси України» демонструють різке зростання. У першому кварталі 2026 року чистий дохід підприємства збільшився до 8,6 млрд грн, а прибуток до оподаткування — до 3 млрд грн.

Масштаб підприємства, його фінансові результати та роль у державному управлінні лісовими ресурсами роблять боротьбу за посаду гендиректора «Лісів України» не лише кадровим, а й політико-економічним питанням. За таких умов будь-які заяви про неформальні домовленості, потенційні призначення чи вплив бізнесових груп потребують особливої уваги суспільства та належної перевірки з боку уповноважених органів.

Джерело:
Під час обробки запиту сталася помилка.