20 червня 2026
,Японія
За даними на початок 2026 року, Лаос очолив світовий рейтинг країн із найбільшою часткою втраченого деревного покриву: за попередній рік країна втратила 16,82% своїх лісів. На другому місці опинилася Швеція з показником 11,76%, на третьому — Болівія з 11%. В абсолютних цифрах найбільшими джерелами глобального знеліснення залишаються Індонезія, Демократична Республіка Конго, Бразилія, США, Канада, Росія та Китай. Наслідки втрати лісів у цих країнах давно вийшли за межі національних кордонів, зачіпаючи кліматичні системи та біорізноманіття на планетарному рівні.
За звітний період Росія втратила понад 4,2 млн га деревного покриву, Бразилія — понад 3,3 млн га. Загалом у світі щороку зникає близько 10 млн га лісу, причому 96% цих втрат припадає на тропічні регіони, що вирізняються високим біорізноманіттям і значними запасами вуглецю.
Частина втрат не має незворотного характеру: вони пов’язані з сезонними лісозаготівлями та пожежами, після яких ліс здатен відновитися. Проте масштаб пожеж зростає загрозливими темпами. У 2024 році вогонь знищив 6,7 млн га лісів — майже вдвічі більше, ніж роком раніше.
Довгострокова динаміка не менш тривожна. З 2001 по 2024 рік щорічна втрата деревного покриву майже подвоїлася — з 13,4 млн га до 29,6 млн га. За той самий період планета втратила понад 517 млн га лісів, що відповідає приблизно 13% від їхньої площі на початок тисячоліття.
Причини знеліснення суттєво різняться від країни до країни. В Лаосі стрімке скорочення лісового покриву зумовлене розширенням сільськогосподарських угідь і видобутком корисних копалин. У Швеції головним фактором є промислові лісозаготівлі, хоча частину вирубаних площ згодом знову засаджують. У Болівії знеліснення прискорюється під тиском соєвих плантацій і все частіших лісових пожеж.
На цьому тлі Бразилія демонструє певний прогрес: завдяки посиленню контролю за незаконними вирубками країні вдалося скоротити темпи знищення амазонських лісів на 36%. Цей результат сприймається як доказ того, що цілеспрямована державна політика здатна переломити негативну тенденцію.
Знеліснення дедалі виразніше проявляється як економічний, а не лише екологічний ризик. Глобальні ринки пальмової олії, яловичини та сої опиняються під тиском через репутаційні загрози та регуляторні обмеження. Інвестори дедалі активніше враховують ризики, пов’язані з вирубкою лісів, переорієнтовуючи капітал на користь «зелених» фондів і інструментів сталого фінансування.
Ринки вуглецевих квот набирають популярності як механізм збереження лісів. Проте експерти попереджають: без створення справді вагомих фінансових стимулів для країн, що володіють найбільшими лісовими масивами, незворотні втрати можуть прискоритися, поставивши під загрозу виконання глобальних кліматичних зобов’язань.
