вчора о 15:58
Білорусь менш ніж за три роки створила з нуля велику галузь з виробництва екологічних деревних гранул і увійшла до числа провідних експортерів пелет на європейському ринку. Однак політичні рішення влади обернулися для країни масштабною кризою та втратою десятків мільйонів євро потенційної виручки. До такого висновку приходить Білоруський розрахунковий центр (БРЦ) у своєму розслідуванні.
У 2019 році Олександр Лукашенко розпорядився звести перші шість пелетних заводів. У їхнє будівництво було вкладено майже 40 млн доларів. Результат не забарився: уже через два роки Білорусь посіла четверте місце серед країн — експортерів деревних гранул до Євросоюзу. До 2023 року в країні діяло 64 заводи сукупною потужністю 900 тисяч тонн продукції на рік — близько половини всього імпорту пелет в ЄС.
Проте реальне завантаження галузі виявилося мізерним. За перші дев’ять місяців 2023 року Білорусь виробила менше 30 тисяч тонн гранул — близько 3% від потенційних потужностей. Цей показник був нижчим за продуктивність одного мозирського заводу і в 20 разів поступався обсягу білоруського експорту пелет до ЄС у 2021 році.
Причиною обвалу галузі БРЦ називає дії самих білоруських властей, які спровокували запровадження європейських санкцій. Обмежувальні заходи стали відповіддю на політичні репресії після президентських виборів 2020 року та співучасть Мінська в російському вторгненні в Україну. У березні 2022 року міжнародні сертифікати якості білоруських пелет були анульовані, а імпорт білоруської деревообробної продукції в ЄС — заборонений.
Після запровадження санкцій Туреччина перетворилася на один із головних транзитних вузлів для їхнього обходу. Там створювалися фіктивні компанії, через які налагоджувалися розрахунки в доларах з російськими та турецькими партнерами. За даними БРЦ, аналогічними схемами став користуватися і пов’язаний з білоруською державою бізнес.
Як приклад у розслідуванні фігурують компанії «Азимут Оптима» та «Кронатекс-Бел»: у 2022–2024 роках вони поставили близько 150 тисяч кілограмів гранул турецькій фірмі Lsk Makro Agac Sanayi Ve Ticaret Anonim Sirketi. За той самий період турецька компанія експортувала до ЄС 900 тисяч кілограмів пелет, частина яких, згідно з торговими базами даних, мала білоруське та російське походження. Одним із європейських покупців цієї продукції виступала польська ANS Group Sp. z o.o., якою на момент поставок керував білоруський підприємець Андрій Кунц.
Серед білоруських постачальників пелет до Туреччини БРЦ називає як приватні, так і державні структури — зокрема, «Амкодор», «Беллесекспорт» та «Євроторг». Згадуються також «Профітсистема», пов’язана з Сергієм Мезенцевим, і «Свудс Експорт», бенефіціаром якої названо російського мільярдера Ігоря Рибакова, який перебуває під санкціями Польщі та України.
У 2022–2024 роках Туреччина експортувала до ЄС майже 250 тисяч тонн деревних гранул на суму близько 66 млн євро — у десять разів більше за вартістю, ніж за попередні три роки. Однак до 2025 року турецький експорт пелет до ЄС повернувся до досанкційних показників і становив близько 3 млн євро в річному обчисленні. За даними польської прокуратури, до середини 2026 року в країні розслідувалися 187 кримінальних справ про обхід санкцій проти Білорусі та Росії. З початку дії обмежень у Польщі було зареєстровано майже 2,5 тисячі подібних справ, 85% з яких стосувалися Білорусі; не менш як 91 справа була безпосередньо пов’язана з деревообробною продукцією.
У травні 2022 року білоруська влада запустила програму нарощування внутрішнього споживання пелет, розраховуючи компенсувати втрату європейського ринку. На ТЕЦ і цементних заводах проводилися експерименти з переведення газових котлів і печей на деревне паливо. Однак промислові підприємства погоджувалися закуповувати пелети лише за цінами на 37% нижчими за собівартість, що робило подібні угоди завідомо збитковими. Паралельно населенню запропонували субсидію в розмірі до 40% вартості пелетних котлів і пільговий доступ до фіксованого обсягу гранул.
Влада розраховувала до 2025 року довести внутрішнє споживання пелет до 250 тисяч тонн на рік. Насправді воно становило лише 52 тисячі тонн. Попри очевидний провал, Міністерство лісового господарства має намір побудувати ще один пелетний завод — в Узденському лісництві Мінської області. Хоча проєкт було заморожено через санкції, відповідний район усе одно планує запустити нову котельню, що працює на паливних пелетах.
