Після двох років безперервного спаду європейський ринок деревних пелет повертається до зростання. За прогнозами, у 2025 році споживання в країнах ЄС сягне 22,62 млн тонн, а вже у 2026 році може збільшитися до 23,45 млн тонн. Для українських виробників це відкриває нові можливості — за умови що вони зможуть відповісти на виклики, які ставить перед ними ринок.
Спад попиту у 2023–2024 роках виявився першим майже за десять років стабільного зростання галузі. Його причини збіглися в часі: надзвичайно тепла зима, великі запаси палива, накопичені після енергетичної кризи, зниження цін на електроенергію та тривалі простої окремих електростанцій. Усі ці чинники разом суттєво послабили інтерес як промислових споживачів, так і домогосподарств.
Нинішнє відновлення має двосторонній характер: з одного боку, пелети повертаються у промислову генерацію, з іншого — зростає їхнє використання для побутового опалення. Найбільшими споживачами деревних пелет у ЄС традиційно залишаються Франція, Німеччина та Італія. Саме побутовий сегмент у цих країнах, а також в Австрії, Польщі, Іспанії та Чехії формує основну частину приросту попиту.
Власне виробництво ЄС не здатне покрити зростаючий попит. За прогнозом Міністерства сільського господарства США (USDA), у 2026 році країни союзу вироблятимуть близько 20,5 млн тонн деревних пелет. Розрив між виробництвом і споживанням при цьому може перевищити 2,9 млн тонн, що змусить нарощувати імпорт — до 4,68 млн тонн порівняно з 4,48 млн тонн у 2024 році.
Структурною проблемою галузі залишається дефіцит сировини. Тирса, тріска та інші відходи деревообробки не покривають потреби виробників, які дедалі активніше шукають альтернативу — зокрема аграрні залишки. Ця тенденція змінює традиційну модель виробництва і ставить нові технологічні вимоги перед учасниками ринку.
У 2024 році країни ЄС імпортували 4,48 млн тонн деревних пелет на суму близько 1 млрд доларів. Найбільшим постачальником залишаються США з обсягом 1,9 млн тонн. Значні партії також надходять із Канади, Бразилії, В'єтнаму, Малайзії та Таїланду.
Україна у 2024 році експортувала до ЄС 408 тис. тонн деревних пелет — менше, ніж 466 тис. тонн роком раніше. Попри скорочення обсягів, вона зберігає помітну присутність на ринку. Відновлення попиту в Європі теоретично може стимулювати нарощування виробництва, однак конкуренція посилюватиметься: постачальники з Північної Америки та Азії активно збільшують поставки.
Додатковим чинником підтримки для вітчизняних виробників є продовження урядом України обмежень на експорт необробленої деревини на 2026 рік. Ці заходи покликані сприяти розвитку переробної промисловості всередині країни та зберегти сировинну базу для внутрішнього використання.
Паралельно з відновленням ринку Євросоюз посилює регуляторні вимоги. Регламент EUDR зобов'язує постачальників підтверджувати походження деревини, надавати геолокаційні дані та забезпечувати повну простежуваність ланцюга постачань. Для виробників, які звикли працювати без суворої документації, це стає серйозним викликом.
Водночас для тих українських компаній, які вже мають відповідні сертифікати, підтверджене походження сировини та відповідають екологічним стандартам ЄС, нові правила можуть стати конкурентною перевагою. Ринок дедалі більше відсіює непрозорих гравців — і це відкриває простір для тих, хто готовий працювати за новими правилами.