вчера в 12:29
,Германия
Український ринок деревини переживає гострий дефіцит ресурсу: на аукціонах ціни зростають, а всі лоти розкуповуються. Водночас додаткові обсяги деревини після буреломів фактично не надходять на ринок — вони залишаються в лісі й втрачають якість. Ключовою перепоною учасники галузі називають затягнуті та дорогі дозвільні процедури, насамперед оцінку впливу на довкілля (ОВД).
За оцінками деревообробників, нестача сировини безпосередньо штовхає ціни вгору й створює загрозу для стабільної роботи підприємств. На торгах ділова сосна вже продавалася по 6,6 тис. грн за кубометр, а береза — до 7,7 тис. грн за куб.
Високий попит пояснюють просто: без доступу до ресурсу підприємства змушені скорочувати персонал або зупиняти виробництво. Бізнес заявляє про готовність нарощувати переробку і сплачувати податки, але стикається з браком сировини.
Лісівники водночас наголошують, що ресурс не є безмежним: діють річні ліміти заготівлі, екологічні норми та затверджені плани рубок. Саме тут і виникає конфлікт — додаткова деревина після стихій є, але на ринок вона не потрапляє.
Показовим є приклад Рівненської області. Після бурелому було зафіксовано понад 700 гектарів пошкоджених лісів, із них на більш ніж 200 гектарах деревостани знищені майже повністю та підлягають суцільній санітарній рубці. За оцінками галузі, оперативне розчищення цих ділянок могло б дати ринку десятки тисяч кубометрів додаткової деревини.
Спроби пришвидшити роботи через визнання ситуації надзвичайною результату не дали. Однією з причин називають відсутність затвердженої методики обрахунку шкоди для лісів, пошкоджених буреломами та вітровалами.
Головним стримувальним фактором учасники ринку називають процедуру ОВД. Висновок є обов’язковим, якщо площа суцільної санітарної рубки перевищує 1 гектар. Процедуру характеризують як тривалу й коштовну: в окремих випадках її вартість сягала понад 500 тис. грн.
Критики зазначають, що така логіка призводить до абсурдної ситуації, коли ліквідація наслідків стихії потребує значних витрат часу й коштів. У результаті деревина з буреломів не потрапляє на ринок і залишається в лісі.
Зволікання напряму впливає на якість ресурсу. Уже через кілька місяців очікування частка ділової деревини різко зменшується: діловий ліс перетворюється на дрова, які коштують у кілька разів дешевше. Для сосни цей процес особливо критичний — за 2 місяці частка придатної деревини може впасти майже до нуля.
Це означає втрати для лісгоспів і місцевих бюджетів, посилення дефіциту на аукціонах і додатковий тиск на деревообробні підприємства. Окремо звертають увагу й на безпековий аспект: повалений ліс, який довго не прибирають, підвищує пожежні ризики поблизу населених пунктів.
Про необхідність змін у регулюванні галузь говорить уже не перший рік — до цього заклику приєднуються бізнес, громади та місцева влада. В уряді заявляють про підготовку рішень, однак коли вони перейдуть у практичну площину, наразі залишається невизначеним.
