Дані, опубліковані Національною податковою адміністрацією (KAS), свідчать про значне зростання польського експорту деревини за перші три квартали 2024 року. За цей період з країни було експортовано 3,19 млн кубометрів необробленої деревини. Це продовження тенденції до зростання, яку ми вже спостерігали в 2023 році.
Значне зростання експорту деревини було зафіксовано не лише в межах Європейського Союзу, а й за його межами. У 2024 році на ринки за межами ЄС було поставлено 649 000 кубометрів деревини. Це можна порівняти з минулорічним загальним експортом за межі ЄС у 654 000 кубометрів. Таким чином, лише за дев'ять місяців вдалося майже зрівнятися з річним результатом попереднього року, що свідчить про інтенсифікацію експортної діяльності в цьому напрямку.
Такі дані є цікавою відправною точкою для аналізу, особливо в контексті офіційних декларацій уряду щодо політики експорту деревини.
Перш за все, це вступає в очевидне протиріччя з обіцянками Міністерства клімату та навколишнього середовища. У рамках програми правлячої коаліції та стратегії, відомої як "П'ять для лісової галузі", було оголошено про скорочення експорту деревини. Ці декларації були спрямовані на збільшення доступності сировини для вітчизняної деревообробної промисловості, що повинно було підтримати розвиток місцевої економіки та деревообробної галузі.
Однак, незважаючи на добру волю та потенціал, ефект від цих заходів залишається невидимим.
Відсутність видимого ефекту від дій уряду в контексті обмеження експорту деревини ставить під сумнів ефективність вжитих заходів. З одного боку, Міністерство декларує, що вживаються "ефективні заходи", але з іншого боку, немає жодних відчутних доказів їхньої реальної ефективності. Тому не можна не задатися питанням, які конкретно кроки були зроблені і чому вони не дають очікуваних результатів.
Тому варто уважніше придивитися як до стратегій, прийнятих на рівні міністерств, так і до технічних та законодавчих аспектів імплементації нормативно-правових актів щодо експорту лісоматеріалів. Це також є завданням для можливих аудитів, які могли б пояснити причини невдач і вказати подальші кроки, які слід зробити для зміни ситуації.
Тим не менш, прогнози на кінець 2024 року залишаються чіткими. Якщо нинішні темпи експорту збережуться і в четвертому кварталі, Польща, ймовірно, завершить рік із черговим збільшенням кількості кубометрів експортованої деревини. Це означатиме подальшу розбіжність між офіційними припущеннями та деклараціями і реальним станом ринку.
Тому ситуація потребує подальшого моніторингу і, можливо, перегляду прийнятої політики. Для стабільного розвитку вітчизняної деревообробної промисловості може знадобитися пошук балансу між потребами внутрішнього ринку та можливістю вигідного експорту сировини за кордон, особливо в умовах глобальної конкуренції та мінливих економічних умов.
