Уряд Латвії ухвалив рішення щодо коригування контрактних цін АТ “Latvijas valsts meži” (LVM) на три роки, мотивуючи це спробою стабілізувати деревообробну промисловість після різкого падіння ринку. Водночас рішення викликало політичні та правові суперечки: Генеральна прокуратура розпочала перевірку його законності.
З 1 січня 2024 року в частині довгострокових контрактів більше не застосовуються високі аукціонні ціни, встановлені раніше, а використовуються “середньозважені” ціни. Це означає, що контрактна ціна наближається до ринкової ситуації, а не залишалася на рівні, зафіксованому у період ринкового перегріву. Аукціонні ціни відображають конкуренцію за ресурс у конкретний момент, тоді як індексовані та середньозважені ціни забезпечують стабільніший, згладжений підхід. Для довгострокових контрактів у період кризи це важливо: вони можуть зберігати вищі ціни, ніж на ринку, що погіршує собівартість продукції для переробників.
З четвертого кварталу 2022 року ринок деревних матеріалів зазнав значного падіння: скоротилися обсяги будівництва, зменшився попит і ціни на пиломатеріали, а динаміка галузі стала непередбачуваною. Підприємства зазнали тиску на виробництво, зайнятість і рентабельність, що підтверджують як звіти Міністерства землеробства, так і річні фінансові звіти компаній.
Галузь оцінює 2023 рік як один із найважчих періодів для сектора хвойних пиломатеріалів з 2008 року. Значна частина підприємств працювала зі збитками, навіть якщо це не завжди легко відобразити в офіційних показниках.
На цьому тлі деревообробники закликали уряд знайти механізм, який би забезпечував відповідність цін на сировину ринковій ситуації. Без коригування довгострокові контракти змушували б підприємства продовжувати працювати зі збитками.
Деревообробники наголошують, що рішення Кабінету Міністрів не є державною підтримкою. Воно передбачає коригування цін до ринкового рівня, а не субсидії чи знижки. Мета — уникнути ситуації, коли галузь ще один рік працює зі збитками. Очікувані переваги: збереження експортного потенціалу, безперервність інвестицій, податкові надходження, робочі місця та можливість модернізувати виробництво й покращити оплату праці у 2024–2025 роках.
Проте критики вказують на декілька моментів. Галузь мала прибуткові попередні роки, а проблеми зосереджені лише у 2023 році. Є сумніви, чи не вигідніше рішення лише великим гравцям, а не всій галузі. Основна критика стосується тривалості рішення, його справедливості, можливого спотворення конкуренції та межі між ринковим коригуванням і непрямою державною підтримкою.
LVM раніше попереджала, що перегляд цін на мільйони євро зменшить доходи підприємства та може розцінюватися як марнотратство державних коштів. Після набрання рішенням чинності прибуток LVM за один квартал зменшився на 7,54 млн євро, а загальні втрати оцінюють у понад 30 млн євро.
Правовий аспект став особливо актуальним після звернення до Генеральної прокуратури для оцінки законності рішення.
Крім того, ситуація набрала персонального виміру: у жовтні з посади пішов голова правління LVM Петерс Путніньш. У публічному просторі з’явилися версії про можливий політичний тиск, пов’язаний із раніше відмовою переглядати ціни.
Подальші кроки визначать, чи визнають рішення законним, чи стабілізувало галузь, хто реально отримав вигоду — вся галузь чи переважно великі гравці, та який буде довгостроковий вплив на доходи LVM, державний бюджет і конкуренцію.