Реформування лісівництва в Україні залишається важливим питанням на порядку денному, але, на жаль, корупційні ризики ще не усунуті. Одним з ключових аспектів є внутрішній конфлікт інтересів між Державним підприємством "Ліси України" та Державним агентством лісових ресурсів України. Цей конфлікт виникає через різні підходи до управління лісовими ресурсами і призводить до небажаних наслідків.
Основна проблема полягає в тому, що, незважаючи на спроби розмежувати регуляторні та господарські функції в лісовому секторі, конфлікт інтересів залишається невирішеним. "Ліси України" відповідають за господарську діяльність, тоді як Агентство виконує регуляторні функції. Теоретично це мало б зменшити корупційні можливості, але на практиці ситуація залишається складною.
Існуючий розподіл повноважень часто стикається з проблемами втілення, що дозволяє зберігати старі корупційні схеми. Наприклад, недостатня прозорість у тендерних процедурах, контроль над земельними ресурсами та лісозаготівлею є сферою, де корупційні ризики продовжують існувати. Наприклад, виявлено випадки, коли місцеві чиновники маніпулюють процедурами, що ускладнює боротьбу з корупцією.
Адміністративні обмеження, які існують у сучасній системі управління лісовими ресурсами, додають складності до боротьби з корупцією. Звіт 24 Каналу з посиланням на аналіз, проведений Національним агентством з питань запобігання корупції (НАСК), показує, що необхідність усунення цих бар'єрів є критичною.
На сьогодні діє ряд механізмів та нормативних актів, що покликані знизити корупційні ризики. Проте їх реалізація часто стикається з труднощами через різні інтереси і конфлікти між "Лісами України" та Державним агентством. Ці інституції мають різні бачення пріоритетів і програм, що ускладнює координацію їхніх дій.
Необхідні подальші зусилля щодо створення чітких правил гри, які б знижували ризики корупції. Це включає підвищену прозорість, незалежні аудити та використання технологій для відстеження і контролю дендрофонду. Має бути створено дієве середовище для прозорих конкурсів і справедливого розподілу ресурсів.
Аналіз поточної ситуації вказує на незадовільні результати реформування лісівництва. Необхідність подальших змін в лісовому секторі є очевидною для зниження корупційних ризиків і підвищення ефективності управління лісовими ресурсами.
Успішне реформування вимагатиме спільних зусиль уряду, громадськості та міжнародних партнерів. Тільки завдяки зміні підходів і забезпеченню прозорості у всіх ланках управління можна очікувати реальних змін. Потрібні конкретні кроки, спрямовані на вдосконалення правового поля та посилення контролю над виконанням установлених законів.
Також важливо вдосконалити механізми відповідальності та встановити жорсткі покарання для порушників. Лише такий комплексний підхід може змінити стан речей на краще і забезпечити збереження українських лісів для наступних поколінь.
