2 червня 2026
,Італія
Уже четвертий рік деревообробний сектор України працює в умовах повномасштабної війни. Обмеження у заготівлі, дефіцит сировини, зростання попиту на біоенергетику та логістичні труднощі формують для ринку постійний негативний фон. Водночас галузь мобілізувала ресурси й зберігає динаміку розвитку, дедалі більше спираючись на біржові механізми та відкриті дані як інструмент стабілізації в турбулентності.
У 2022–2025 роках на ринку посилилися та розширилися біржові механізми: уніфіковані правила акредитації й торгів забезпечили рівний, відкритий доступ для бізнесу та підвищили передбачуваність продажів. Посилений моніторинг виконання зобов’язань за договорами став одним із чинників зростання дисципліни, а рішення почали частіше ухвалюватися на основі публічної інформації — результатів торгів, індикаторів і аналітики.
За даними Української енергетичної біржі (УЕБ), у 2022–2025 роках проведено понад 11,5 тис. аукціонів із продажу деревини. Загальний обсяг реалізації склав 13 млн м³, а сукупна вартість перевищила 36,2 млрд грн (з ПДВ). Для лісгоспів ефект прозорої конкуренції оцінили як понад 4,1 млрд грн (з ПДВ) додаткового доходу, що, за оцінкою учасників ринку, відображає вплив ринкового ціноутворення.
Ліквідність торгів підтримувала широка участь бізнесу: на майданчиках працюють понад 5 тис. акредитованих компаній, зокрема 4 926 покупців та 150 продавців. Окремий результат — зростання виконання договорів із 65% до 90,3%, якому сприяли післяаукціонний супровід і цифровий контроль. УЕБ також повідомляє про розвиток інфраструктури електронного документообігу, застосування ЕЦП, типових форм договорів, інтеграцій із державними сервісами та появу Українського клірингового дому як інструменту управління ризиками й розрахунків із використанням, зокрема, банківських гарантій і санкцій до несумлінних учасників.
Паралельно Європа у 2025 році зіткнулася з власними, регіонально обумовленими викликами: посиленим екологічним регулюванням, зменшенням запасів ялини та наслідками лісових пожеж. Сукупно це призвело до дефіциту хвойної деревини й загострення конкуренції за сировину.
У Центральній Європі середні ціни на хвойні колоди у 2025 році сягали 115–140 євро/м³. Дорожча сировина стала чинником зростання вартості кінцевої продукції: середня експортна ціна з ЄС до Великої Британії, за наведеними оцінками, підвищилася з 241 євро/м³ до 271 євро/м³ у 2025 році. На тлі дефіциту також зріс імпорт хвойних колод з Норвегії до ЄС — більш ніж на 50% у січні–вересні 2025 року. Учасники європейського ринку дедалі частіше сигналізують про тиск на прибутковість, скорочення маржі та вимушене зменшення обсягів виробництва.
Додатковий регуляторний чинник — Регламент ЄС про знеліснення (EUDR). Попри задекларовану екологічну мету, його імплементація, за оцінками бізнесу, супроводжується практичними проблемами, зокрема складністю збору геокоординат. Для українських виробників це питання є особливо чутливим через недосконалість національних систем моніторингу лісів, що підштовхнуло ринок до закликів відтермінувати та спростити вимоги.
Деревообробний сектор у 2025 році в Україні та ЄС дедалі виразніше працює в логіці ринку обмежених ресурсів, де ключовими стають здатність швидко адаптуватися, прогнозувати й ефективно розподіляти обсяги. Українська модель біржової реалізації деревини, побудована на цифрових процедурах і публічності результатів, претендує на роль стабілізатора: відкриті дані, аналітика й контроль виконання контрактів підсилюють довіру та допомагають зберігати активність навіть у періоди турбулентності. Наступним етапом біржа називає впровадження інструментів штучного інтелекту для моніторингу ризиків та автоматизації перевірок — як відповідь на зростання складності ринку й вимог до прозорості.
