Поблизу лінії зіткнення: як працює Ізюмське надлісництво ДП «Ліси України»

У березні 2024 року відбулося суттєве реформування лісової галузі Харківщини: три колишні держлісгоспи — Вовчанський, Куп’янський та Ізюмський — були об’єднані в одне Ізюмське надлісництво у складі філії «Слобожанський лісовий офіс» Державного підприємства «Ліси України». Це рішення дозволяє централізувати управління в умовах післявоєнних труднощів, які стали наслідком російської окупації регіону у 2022 році.

Лісогосподарства понад пів року перебували під контролем російських військ, що призвело до значних руйнувань інфраструктури, розкрадання майна та порушення організації роботи. На момент об’єднання, майже 90% лісових територій — понад 140 тисяч гектарів — залишались замінованими. Адміністративні будівлі та техніка були пошкоджені або повністю знищені, що істотно ускладнило процес відновлення господарської діяльності.

На додачу до фізичних руйнувань, підприємства зіткнулися з низкою фінансових та юридичних проблем. Значна заборгованість, заблоковані рахунки та відсутність належних умов для ведення господарства суттєво обмежують можливості швидкого виходу з кризової ситуації. За фактами зловживань і злочинів, що були зафіксовані під час окупації і після звільнення, відкрито понад 130 кримінальних справ. Така ситуація вимагає комплексного підходу до розслідування причин збитків і встановлення винних, що також затягує процес відновлення нормальної роботи надлісництва.

Наближення до лінії бойових дій породжує додаткові труднощі. Постійна загроза обстрілів і небезпека для працівників обмежують проведення розмінування та відновлювальних робіт у лісах. Спеціалісти вимушені діяти у вкрай обмежених умовах, дотримуючись підвищених заходів безпеки. До повної розчистки територій від вибухонебезпечних предметів, повноцінне використання та догляд за лісовими масивами залишається неможливим.

Незважаючи на всі виклики, у новоствореному Ізюмському надлісництві поступово відновлюють діяльність: започатковані перші етапи розмінування, організовано інвентаризацію вцілілого майна, ведуться перемовини з державними та приватними структурами для фінансової підтримки. Адміністрація філії шукає можливості залучення грантів, оптимізації витрат та вирішення боргових питань. Головною метою залишається не лише відновлення довоєнного рівня роботи, а й створення стійкої моделі функціонування у складних умовах прифронтового регіону.