Більшість українських лісів штучно створені людиною. Саме завдяки роботі лісівників за кілька десятиліть вдається отримати деревину, на вирощування якої в дикій природі пішли б століття. Саме тому уявлення про рівні ряди однакових сосен досить близьке до реальності.
Порожні ділянки після заготівлі деревини часто викликають обурення, особливо в горах, де їх добре видно зі схилів. Так виник стереотип про «лисі Карпати». Проте гірські ліси можуть виглядати зовсім інакше — різновіковими, багатоярусними, мішаними, стійкими до шкідників і негоди.
Карпатські ліси історично створювалися як одновікові та однопородні плантації, а заготівля проводилась суцільними рубками. Саме така модель господарювання й призвела до появи великих «лисих» площ після вирубки.
Урядова постанова 2024 року запустила масштабні зміни: у Карпатах заборонять суцільні рубки головного користування. Ця заборона повністю набере чинності у квітні 2027 року, коли лісівники опрацюють нові методи.
Замість вирубування великих ділянок тепер застосовуватимуть рубки переформування. Це точковий вибір дерев, після якого ліс зберігає свій вигляд і функції. Одночасно змінюється і підхід до відновлення: замість рівномірних плантацій формуватимуться складні мішані ліси з деревами різного віку та ярусності — такими, якими вони були до інтенсивного людського впливу.
Це не лише екологічно правильніше, а й економічно ефективніше: приріст деревини на гектар збільшується у кілька разів, а самі ліси стають стійкішими до шкідників і природних катаклізмів.
Щоб перейти на нову систему, лісівникам потрібна підготовка. У Карпатах уже створюють спеціальні навчальні ділянки та розробляють плани господарювання на наступне десятиліття. Тут фахівці тренуються визначати, які дерева варто заготовляти, які — лишати, та як забезпечити природне відновлення лісу без шкоди для екосистеми.
Це складний і тривалий процес, однак він відкриває можливість повернути Карпатам природний вигляд — різноманітний, живий і стійкий. Саме такі ліси мають побачити наступні покоління.