Бетонні монстри поступово втрачають популярність. Архітектори у всьому світі відходять від холодних скляних фасадів і масивних бетонних каркасів — натомість зводять хмарочоси з деревини. Нові технології перетворили дерево на високотехнологічний матеріал, що витримує навантаження багатоповерхових споруд. У Європі, Канаді та Японії вже давно стоять дерев’яні будівлі, які не поступаються надійністю сталевим чи бетонним конструкціям.
Ключем до цієї революції стала технологія CLT — перехресно-шарової деревини. Її суть проста, але геніальна: дошки укладаються шарами перпендикулярно одна до одної, склеюються під пресом і утворюють надзвичайно міцні панелі. «Майбутнє буде збудоване з деревини», — переконаний архітектор Андрій Бідаков. — «Сучасна хімія й технології пресування створюють продукт, який за міцністю може конкурувати із залізобетоном, але при цьому значно легший і тепліший».
У Норвегії та США вже зведено дерев’яні хмарочоси — Mjøstårnet (18 поверхів) і Ascent Tower (25 поверхів). Їхні приклади підтвердили: CLT забезпечує швидке складання, екологічність і вогнестійкість. У таких будівлях мінімально використовується сталь, а деревина, навпаки, поглинає вуглекислий газ, роблячи споруду кліматично нейтральною.
В Україні CLT-технології лише набирають обертів. «Ще кілька років тому цю технологію сприймали як експериментальну, — говорить Віталій Бессмертний, керівник компанії “REZULT УКРАЇНА”. — Сьогодні ми вже маємо реальні проєкти у житловому, громадському та навіть оборонному будівництві». Виробництво CLT-панелей у країні відповідає європейським стандартам: використовується висушена сосна, сертифіковані клеї та точні цифрові верстати.

Для девелоперів переваги очевидні — швидкість, точність і економія. «Панелі привезли, змонтували — і все. Мінімум операцій, чисто, швидко, точно», — пояснює Ярослав Корніяченко, один із представників девелоперського сектору. Дерев’яний каркас дозволяє відмовитися від мокрих процесів, зменшити вагу споруди й водночас підвищити її енергоефективність.
Найбільший виклик — подолати стереотипи. «У громадській думці дерев’яне будівництво досі асоціюється з банями або дачами, — визнає архітектор Дмитро Дудченко. — Але сучасна деревина — це зовсім інший рівень технологій». Експерти наголошують: CLT-панелі мають високу вогнестійкість, а при правильному проєктуванні — не бояться вологи.
Європа вже задає напрям. У Франції з 2030 року щонайменше 50% матеріалів у громадських будівлях мають бути природного походження. Україна має шанс приєднатися до цього тренду — і водночас створити власну школу сучасної дерев’яної архітектури.
«Дерево — це поєднання культури, традиції й технології», — підсумовує архітектор Анатолій Нємцов. — «То чому б новою традицією майбутнього України не стало масове будівництво сучасної архітектури саме з використанням дерева?»