З 1 листопада 2025 року сплив 10-річний термін мораторію на експорт лісу-кругляка дуба, бука, ясеня та інших твердолистяних порід. Щоб уникнути колапсу в лісовій галузі та захистити національні інтереси, уряд запровадив нульову квоту на експорт лісу та дров до кінця року.
Історія мораторію почалася ще у 2014 році, коли був зареєстрований проєкт Закону про заборону вивезення необробленого лісу. 9 квітня 2015 року Верховна Рада ухвалила закон, а 8 липня його підписав Президент — після судового позову автора закону, який вимагав дотримання конституційних термінів. 1 січня 2017 року всі положення закону, включно з 10-річним мораторієм на вивезення сосни, набрали чинності.
У 2018 році було введено кримінальну відповідальність за контрабанду лісу та заборону на експорт паливної деревини (дров). Підтвердженням правомірності українського мораторію стало рішення Арбітражного суду від 12 грудня 2020 року, який визнав право України обмежувати експорт лісу у разі загрози погіршення екології.
Попри законодавчі та судові рішення, українські та міжнародні лобісти, а також «лісова мафія», неодноразово намагалися скасувати мораторій. Особливо активними були представники уряду Яценюка, які прагнули відновити експорт кругляку.
1 листопада 2025 року, через відсутність нового рішення Верховної Ради, уряд запровадив нульову квоту на експорт лісу та дров до кінця року. Особливо важливою є заборона вивезення «дров», які часто використовувалися як лазівка для обходу обмежень. Експерти наголошують, що оптимальним рішенням для Верховної Ради буде продовження мораторію шляхом внесення змін до закону вже у 2025 році.
Мораторій 2015 року забезпечив суттєвий приріст податкових надходжень від національних деревообробних підприємств. Для порівняння: повна заборона або значне обмеження експорту лісу-кругляка діє у 35 країнах світу, зокрема в Канаді — з 1906 року, а у США — з 1926 року.
Експерти зазначають, що якщо Україна прагне стати державою з сильною національною економікою, а не залишатися сировинним придатком ЄС, потрібно стимулювати створення власної конкурентної продукції та нових робочих місць. Важливим також є вдосконалення роботи бірж, щоб доступ до лісової сировини мали реальні виробники, а не посередники. Крім того, не слід забувати про захист довкілля: відновлення лісів, пошкоджених під час війни, потребуватиме значного часу та ресурсів.