Шведська Церква вже давно відіграє помітну роль в управлінні лісовим господарством, керуючись переважно економічними мотивами. Такий підхід, що характеризується такими практиками, як суцільні рубки, викликав занепокоєння громадськості щодо наслідків для довкілля та сталого розвитку. Це спонукало до глибшого аналізу управління Церквою лісовими землями та його відповідності ширшій місії Церкви, яка полягає в турботі про створіння.
У відповідь на критику громадськості у 2021 році Церква ініціювала розслідування для оцінки сталості своєї лісогосподарської діяльності. Цей крок мав на меті оцінити екологічну, економічну, соціальну та духовну відповідальність Церкви, заклавши підґрунтя для потенційної зміни політики та реформ.
У вересні 2024 року були оприлюднені результати церковного розслідування у сфері лісового господарства, зібрані у звіті "Kyrkan och skogen, Ansvar, handling, och hopp". Рекомендації звіту знаменують собою значний поворот до більш сталого управління лісами, що належать Церкві, наголошуючи на необхідності збалансувати економічну діяльність з екологічним управлінням та залученням громадськості.
Звіт пропонує суттєві зміни до нинішньої практики ведення лісового господарства. По-перше, він рекомендує збільшити площу заповідних лісових територій з нинішніх 9% до 20%. Цей захід має вирішальне значення для збереження біорізноманіття та захисту вразливих екосистем, підкріплюючи відповідальність Церкви за сталу екологічну практику.
Крім того, у звіті пропонується впровадити практики не суцільних рубок щонайменше на 33% лісових угідь. Такі практики включають вибіркові лісозаготівлі або лісозаготівлі, які є менш інвазивними і допомагають підтримувати лісовий покрив і безперервність середовища існування. Це є відходом від традиційних методів, які були джерелом екологічних суперечок, і спрямовані на пом'якшення ерозії ґрунтів, збереження середовищ існування диких тварин, а також на підтримку естетичної та рекреаційної цінності лісів.
Незважаючи на схильність до більш сталих методів, звіт не повністю відкидає суцільні рубки. Він дозволяє суцільні рубки у 47% лісів, однак вони підлягатимуть більш суворому контролю. Рекомендації включають подовження періодів ротації між рубками, щоб дати лісам більше часу для дозрівання, збільшення охоронних зон навколо вразливих територій, таких як водні шляхи та біотопи, а також зменшення розмірів суцільних рубок для мінімізації впливу на навколишнє середовище.
Запропоновані зміни символізують помітну зміну цінностей, коли екологічні міркування вплітаються в процес прийняття економічних рішень. Визнання екологічної відповідальності перегукується з ширшою духовною місією Церкви, яка полягає в управлінні створінням.
Одним із передбачуваних наслідків цих змін є їхній економічний вплив. Зі зменшенням лісозаготівель Церква очікує на незначне падіння доходів. Однак, лісове господарство в даний час приносить лише 2% загального доходу Церкви, і прогнозоване зниження доходів на 0,4% вважається керованим. Пасивний характер цього фінансового коригування свідчить про готовність Церкви прийняти короткострокові економічні жертви заради довгострокових екологічних вигод.
Іншою важливою рекомендацією є посилення нагляду з боку конгрегацій за лісогосподарською діяльністю. Це забезпечить більшу прозорість та узгодить діяльність Церкви з цінностями та екологічними проблемами місцевих громад. Посилення місцевого самоврядування може зміцнити довіру громади та сприяти спільному підходу до сталого управління земельними ресурсами.
Ініціатива Церкви вивчити та реформувати свою лісогосподарську практику відображає ширше визнання її ролі як хранителя Божого створіння. Інтегруючи сталі практики та посилюючи місцевий нагляд, Церква наближає свою діяльність до богословських цінностей, водночас вирішуючи сучасні екологічні проблеми.
