Згідно з нещодавнім звітом Рослесинорга, російський експорт пиломатеріалів за січень-серпень 2023 року перевищив 14 мільйонів кубометрів. Китай продовжує лідирувати як основний покупець російської деревини, на частку якого припадає вражаючих 61,7% від загального обсягу поставок, що еквівалентно 8804 мільйонам кубічних метрів на суму 1,813 мільярда доларів США. Це на 2,7% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
До п'ятірки лідерів-імпортерів, крім Китаю, входять Узбекистан (1388 млн кубометрів, зростання на 0,5%), Казахстан (0,627 млн кубометрів, зростання на 13,3%), Об'єднані Арабські Емірати (0,370 млн кубометрів, зростання в 1,9 раза). ), Гонконгу (0,345 млн куб. м, зростання в 1,5 раза). Зокрема, поставки деревини до Таджикистану суттєво зросли на 22,4% і склали 321,2 тис. куб. Однак у Сінгапурі спостерігалося падіння на 14,7% через високу базу минулого року, коли поставки подвоїлися.
Незважаючи на типове літнє уповільнення експортної активності, 21 з 51 країни-імпортера російської деревини зафіксували щорічне збільшення обсягів деревини. Провідним стало значне збільшення експорту деревини до Китаю (додатково 231 000 кубометрів) та Об’єднаних Арабських Еміратів (додатково 176 000 кубометрів). Туреччина також істотно збільшила обсяги закупівлі деревини в 2,8 рази, підскочивши з 30-го на 12-е місце в списку експортних партнерів Росії з обсягом 204,4 тис. кубометрів.
Також помітно зріс обсяг експорту лісоматеріалів до Гонконгу (+115 тис. кубометрів), до Ірану (+89,8 тис. кубометрів), Киргизстану (+74,1 тис. кубометрів), Казахстану (+73,8 тис. кубометрів). , Таджикистан (+58,7 тис. куб. м), Грузія (+36,4 тис. куб. м), Південна Корея (+31,9 тис. куб. м).
Захоплююча подія – Ліван значно збільшив закупівлі деревини, збільшивши її обсяг майже в 26 разів до 26,3 тисячі кубічних метрів. До списку країн, де збільшився імпорт деревини, також увійшли Йорданія, Ізраїль, Узбекистан, Вірменія, Афганістан, Таїланд, Монголія, Індія, Малайзія та Панама.
Російська деревина знайшла новий перспективний ринок у Сирії, тестові партії дерев’яної продукції від 40 до 150 кубометрів відправили шість російських виробників.
У структурі експорту пиломатеріалів переважають хвойні дошки та брус, насамперед сосна та ялина, на які припадає найбільша частка. Високим попитом залишається соснова деревина, яка становить 93,4% від загального обсягу (13,3 млн кубометрів). Пиломатеріали хвойних порід становлять 5,6% (802,3 тис. кубометрів), дуба, бука та ясена – 1% (146,7 тис. кубометрів).
Лідерами в експорті лісопродукції є такі компанії, як Segezha Group, ULK Group, Titan Group, Luzales Group, Vologda Wood Industry Group, Terneyles Group, Lesresurs-Rusforest Group Lesresurs-Rusforest Group, Altailes Forest AO, СП Аркаім (ВАТ Новий Ліс ПРО). ), та ЛХК Череповецьлес. Загалом налічується 2406 підприємств-експортерів деревини, які здійснюють понад 40 тис. відправлень.
Варто відзначити, що більшість російських лісопродукції експортується в переробленому вигляді. Експорт круглих лісоматеріалів за перші вісім місяців склав лише 1,536 млн кубометрів, причому значна частина (1,2 млн кубометрів) була відвантажена до Китаю, в основному березовий ліс, менш затребуваний в Росії.
У січні-серпні 2023 року російський експорт до Китаю склав $3,7 млрд. На целюлозно-паперову продукцію припадає 41,2% цієї цифри, що становить 1,529 мільярда доларів США, а на продукцію деревини – 148 мільйонів доларів США, що еквівалентно 4% від загальної суми.
