У тіні глобальних дебатів про зміну клімату та охорону природи норвезькі власники лісів все частіше піддаються несправедливій критиці. Хейді Хемстад, голова Норвезької асоціації власників лісів, зазначає, що в цих дискусіях власників лісів часто представляють як цапів-відбувайлів. Хемстад вважає, що власників лісів несправедливо звинувачують у руйнуванні довкілля, тоді як насправді вони працюють задля сталого управління лісами.
Лісова промисловість наполягає на тому, що вона не є частиною проблеми, а радше значною частиною рішення кліматичних та природних викликів нашого часу. Лісова промисловість пропонує метод сталого лісокористування, який не лише зберігає, але й посилює здатність лісу поглинати вуглець. Лісове господарство може зробити значний внесок у скорочення викидів парникових газів, тим самим підтримуючи глобальні та національні кліматичні цілі.
Хоча багато хто звинувачує лісове господарство, важливо визнати весь потенціал лісів як відновлюваного ресурсу. Сприяючи сталому використанню лісової продукції, лісова промисловість може призвести до значного скорочення використання невідновлюваних ресурсів, таких як пластик, нафта та бетон. Ці продукти, які завдають великої шкоди навколишньому середовищу, можуть бути замінені матеріалами на основі деревини, які мають менший вплив на навколишнє середовище і часто набагато більшу стійкість.
Ліси мають важливе значення як для довкілля, так і для економіки. Їх здатність поглинати вуглець, виробництво відновлюваної продукції та внесок у створення робочих місць роблять лісове господарство ключовим гравцем у "зеленому переході". Інвестиції в ліси та лісову продукцію зміцнюють "зелену" економіку, що має вирішальне значення для сталого майбутнього.
Тому Хейді Хемстад та власники лісів стверджують, що їхні зусилля мають бути справедливо визнані екологічним благом і не повинні піддаватися критиці. Лісова галузь потребує підтримки та розуміння того важливого внеску, який вона може зробити у вирішення світових екологічних проблем. Лісовласники заохочують до співпраці та діалогу, щоб створити більш детальну картину їхньої ролі в кліматичних дебатах.
На підтримку свого послання Хемстад запустив "Skogløftet 2030" ("Лісова обіцянка 2030") - амбітну ініціативу, яка представляє конкретні заходи та цілі щодо ролі лісового господарства у кліматичній роботі. Лісова обіцянка складається з восьми ключових зобов'язань, які окреслюють, як лісовий сектор може сприяти вимірюваному скороченню викидів парникових газів, створюючи при цьому економічну цінність і нові робочі місця.
Серед зобов'язань є зобов'язання збільшити частку продукції з деревини в промисловості, яка замінить менш стійкі матеріали, такі як пластик і бетон. Крім того, Лісове зобов'язання пропонує посилити дослідницькі зусилля для максимізації потенціалу лісів як поглиначів вуглецю. Вона також наголошує на необхідності розробки більш ефективних методів сталого управління лісами, щоб ліси могли функціонувати і як природоохоронна територія, і як ресурсна база.
Одним з ключових аспектів Лісового зобов'язання є забезпечення того, щоб лісове господарство не лише відповідало, але й перевершувало сучасні екологічні вимоги. Хемстад підкреслює, що, досягнувши цілей Лісового зобов'язання, лісовий сектор зможе продемонструвати свою незамінну роль як у захисті клімату, так і в економічному розвитку.
Заклик, з яким Хемстад звернувся від імені власників лісів, є чітким і однозначним: Для досягнення кліматичних цілей Норвегії необхідно більше лісового господарства. Завдяки більшому використанню деревини в промисловості та впровадженню заходів, запропонованих у Лісовій обіцянці, лісовий сектор може стати ключовим гравцем у зеленому майбутньому Норвегії. Тому власники лісів закликають до співпраці між галузями, сферами політики та суспільством, щоб повною мірою використати потенціал лісу в боротьбі зі зміною клімату.
