Екологічна злочинність - третя за прибутковістю кримінальна галузь у всьому світі після торгівлі наркотиками і підробленою продукцією. Її діяльність призводить до втрат в розмірі 200 млрд доларів на рік. Три чверті з цих грошей (близько 150 млрд доларів) припадають на лісову злочинність - незаконне вирубування та експорт лісу.
Така тенденція склалася саме через те, що злочинцям подобається працювати з низькими ризиками і високими доходами. При цьому багато країн зовсім не протидіють цій незаконній діяльності і не мають відповідних структур, які б призначали серйозні покарання. Україна - не виняток.
Днями до Києва прибули представники Інтерполу та WWF Німеччини, аби поділитися досвідом розслідувань незаконного вирубування ліса з представниками українських правоохоронних структур та громадських організацій. ТСН.ua побував на цій зустрічі та дізнався, який масштаб цієї незаконної діяльності в Україні та що може бути зроблено, аби суттєво їй протидіяти.
Загальні риси
Лісова злочинність складається з незаконного вирубування лісу, його транспортування, переробку, відмивання грошей і експорт деревини незаконного походження. Оскільки отримані від незаконної діяльності гроші потрібно відмивати, Інтерпол, окрім іншого, займається і фінансовими розслідуваннями. Якщо відстежити куди йдуть гроші - можна вийти на кримінальні структури.
Водночас лісова злочинність нерідко пов'язана з терористичною активністю. Якщо подивитися на африканські країни - там є терористичні угрупування, наприклад такі ,як аш-Шабаб, і вони активно залучаються до торгівлі вугіллям і нафтою. Вилучені кошти спрямовуються саме на підтримку їхньої терористичної діяльності.
В Інтерполі наголошують, що незаконна вирубка лісів впливає й на верховенство права, сприяє даванню хабарів, підвищенню рівня корупції, впливає на соціальний стан людей. Йдеться про уникнення сплати податків і відмивання коштів, які б у разі потрапляння до бюджету країни могли б бути спрямованими на соціальні потреби населення.
"Хтось набиває кишені мільярдами доларів, але це підриває фінансовий і соціальний стан людей, які живуть на Землі. Тому важливо розуміти, що лісова злочинність веде до численних порушень, і навіть вбивств", - стверджує співробітник кримінальної розвідки Відділу екологічної безпеки Інтерполу Саса Браун.
У Східній Європі, зокрема, зафіксовано немало випадків, коли журналісти і поліцейські під час розслідувань стикаються з залякуванням, а в найгірших ситуаціях їх можуть вбити. Були випадки, коли людина давала свідчення або інтерв’ю ЗМІ, а наступного дня її знаходили мертвою, каже Браун.
Складові лісової злочинності
Лісова незаконна діяльність складається з наступних елементів: вирубування, заготівля, транспортування, переробка, експорт і продаж - постачання товару кінцевому споживачу.
Більшість цих дій здійснюється без відповідних дозволів або ж за допомогою давання хабарів. В процесі переробки можуть поєднувати законну і незаконну деревину, наприклад, під час виробництва паперу або целюлози. Під час експорту можуть декларувати неправильний тип деревини та підробляти сертифікати.
Якщо купити меблі в супермаркеті, можна довести, що вони вироблені не з одного задекларованого виду дерева - їх може бути 30-40 змішаних різних видів деревини і частина з них часто є незаконною.
Транспортування деревини із місць лісозаготівлі до місця переробки може здійснюватись і дорожними шляхами, і водними. Найпоширеніший спосіб - вантажівки або поїзди. Представники Інтерполу кажуть, що з погляду правоохоронної діяльності потрібно встановлювати контрольно-пропускні пункти на дорожних та водних коридорах, аби виявляти контрабанду.
Якщо говорити про етап транспортування, тут найпоширеніше порушення - це неотримання необхідних дозволів на транспортування, їхня підробка або повторне використання одноразових документів, а також просто хабарі, щоб просто проходити ці контрольно-пропускні пункти.
Як Інтерпол розслідує незаконне вирубування лісу
По-перше, здійснюється нагляд і дистанційне спостереження, зокрема, з супутників. Неурядові організації часто використовують супутники та дрони, щоб показати вирубування на захищених територіях.
Також правоохоронці здійснюють візити до місць лісозаготівлі або складів, перевіряють дозволи і виконання вимог законодавства, визначають шляхи експорту та імпорту та здійснюють їхнє блокування.
Інтерпол використовує найновіші технології для відстеження деревини, які зараз розробляються для того, щоб виявляти її походження. Вони також можуть використовувати пластикові ярлики, штрих-коди, фарби, нанесені позначки - але найголовніше - це аналіз ДНК, аби довести звідки походить деревина. Звичайно, для таких аналізів потрібні спеціальні лабораторії, які є й далеко не в усіх європейських країнах.
Незаконний імпорт деревини в Україні
За даними WWF, виробництво деревного вугілля в Україні 2014 року становило 100 тис тонн. Після того, як експорт кругляка з України було зупинено, виробництво зросло до 170 тис тонн. Наразі Україна - найбільший експортер деревинного вугілля до ЄС, частка 2018 року становила 22%.
У WWF розповіли про конкретний випадок, коли вдалося запобігти злочину у лісовій сфері. Незаконне вирубування в організації зафіксували в Ужанському національному парку.
"Місцеві активісти поінформували нас, що там щось не так, в Національному парку незаконно вирубують букові дерева, деяким з них понад 350 років. Найбільшим споживачем цієї деревини виявилося виробництво "Поліпром" - найбільший виробник деревного вугілля в Україні. Ми не могли довести, що вони закуповували незаконне вугілля, але бук - це найпопулярніший вид деревини, з якого це підприємство робить вугілля. Все це на вигляд було підозрілим і тут на фотографії місцеві працівники дуже незадоволені, що ми телебаченням туди приїхали. Ми опублікували звіт, поскаржились в FSC - це лісова опікунська рада. Почалося розслідування через підозру, що "Поліпром" працює з нелегальними механізмами і через кілька років підприємство втратило сертифікати", - стверджує провідний консультант з питань лісової політики WWF Німеччина Йоганнес Захнен.
За словами Захнена, завдяки громадському тиску, місцевим активістам, почалися системні перевірки ринку вугілля, проводилися власні аудити і від того моменту вдалося зупинили роботу 74 компаній, які виробляють вугілля, більшість з них - саме з України.
Що допоможе?
Інтерполівець Саса Браун в коментарі ТСН.ua наголосив, що першою чергою мають бути вирішені саме ті проблеми, які пов'язані з корупцією і хабарництвом.
Він висловив думку, що заборона на експорт деревини з одного боку направлена на захист українського лісу та підтримку місцевої промисловості для переробки деревини. Але проблему з вивезенням деревини за межі країни це не вирішує.
Стійкість у боротьбі з транснаціональною організованою злочинністю, за його словами, мають забезпечувати незалежні правоохоронні сили. І тут головний виклик - це хабарництво. “Якщо правоохоронці отримують 200-300 доларів на місяць, звичайно вони погоджуються на запропоновані 500 доларів за те, щоб заплющити очі на незаконну діяльність. Тому тут важливо, щоб держава запропонувала гідну зарплатню працівникам правоохоронних органів, аби вони не погоджувались на отримання хабарів”, - зауважує він.
"Якщо подивитись на східноєвропейський регіон, ми маємо корумпованих чиновників в урядових органах влади, на високому рівні, маємо корумпованих чиновників на митній та прикордонній службі. Зараз важко сказати, що проблему можна вирішити, оскільки нам потрібно першою чергою викорінити корупцію та хабарництво", - додав Браун.
Інтерпол, за його словами, готовий продовжувати співпрацю з українськими правоохоронцями, зокрема зі слідчими НАБУ, співпрацю з якими Браун оцінює доволі високо. "У нас є налагоджена співпраця з НАБУ, вони є чудовими слідчими, - каже він. - Крім того, й громадськість повинна усвідомлювати, що відбувається в країні та здійснювати громадський контроль - кожна країна потребує цього".
Джерело: Закарпаття онлайн
