2 червня 2026
,Італія
Італія підтверджує свої позиції серед лідерів Європи в економіці замкнутого циклу дерев’яної тари. У 2025 році рівень переробки досяг 69,86%, що на два відсоткові пункти більше, ніж попереднього року, значно перевищивши ціль, встановлену Європейським Союзом на рівні 30% до 2030 року. Дані були представлені на конференції Il valore del legno, організованій Rilegno у Міланській Трієннале за участі представників установ, підприємств, академічної спільноти та дизайнерів.
Обсяг споживання перевищив 3,5 млн тонн, показавши приріст на 3,7%, насамперед завдяки поширенню регенерованих палет. Обсяг деревини, спрямованої на відновлення, сягнув майже 1,8 млн тонн, із помітним зростанням активності в Центрі та на Півдні Італії — це свідчення територіального розширення дедалі щільнішої мережі галузі.
Система Rilegno охоплює 412 майданчиків збору, 15 заводів переробки та 1904 учасники консорціуму, забезпечуючи понад 98 000 перевезень. Регенерація палет залишається опорою системи: понад мільйон тонн відновленої деревини відповідає понад 70 мільйонам одиниць, повернутих на ринок, перетворюючи відходи на реальний ресурс для промисловості та логістики.
«Ефективна система переробки гарантує наявність і безперервність постачання» — Нікола Семераро, Rilegno
Семераро наголосив, що результати 2025 року підтверджують стратегічну цінність управління повторним використанням і кінцевим етапом життєвого циклу деревини, здатного приносити як екологічні, так і економічні вигоди. «Rilegno розглядає турботу про деревину як відповідальність», — додав він, нагадуючи про мету розумної регенерації, реалізації потенціалу матеріалу та скорочення втрат, що сприяє зменшенню викидів, пов’язаних зі зміною клімату.
На конференції також представили дослідження, проведене Rilegno спільно з SDA Bocconi, яке проаналізувало сприйняття деревини на вибірці з 40 підприємств, розглянувши сприйняту цінність за екологічними, економічними та операційними критеріями порівняно з іншими пакувальними матеріалами.
Результати виявили багатогранну картину. 70% підприємств вважають деревину більш стійкою, ніж альтернативні матеріали, цінуючи її обмежений екологічний вплив, естетику, імідж компанії та легкість утилізації. Понад половина опитаних заявляють про наявність інструментів сталого розвитку, хоча часто неструктурованих. Водночас цінність деревини протягом усього життєвого циклу ще не повністю усвідомлена: матеріал переважно асоціюють із натуральністю і меншою мірою — з відновлюваністю.
Вартість залишається головною сприйнятою проблемою, поряд зі складністю нормативної бази та логістики, вагою та габаритами. Дерев’яну тару використовують 70% опитаних, однак палету часто розглядають лише як логістичний інструмент, а не як елемент, що може бути врахований у стратегіях ESG. Вибір матеріалів досі визначається переважно функціональними та економічними критеріями: лише 22% підприємств називають екологічний вплив пріоритетним.
Саме на цьому пункті дослідження виявляє найбільший розрив: 75% респондентів вважають сталість стратегічним елементом, але лише 13% використовують деревину як комунікаційний інструмент. Відсутність засобів вимірювання екологічних показників обмежує можливість перетворити позитивне сприйняття на достовірну та перевірену комунікацію. 77% підприємств зазначають корисність практичних інструментів — настанов, етикеток, стандартизованих форматів, — вказуючи на операційну, а не культурну обмеженість.
Виклик, на думку авторів дослідження, полягає в тому, щоб перетворити позитивне сприйняття деревини на вимірювану й комунікабельну конкурентну перевагу по всій ланці постачання, повністю інтегрувавши матеріал у корпоративні стратегії, пов’язані з цілями сталого розвитку — від кліматичних дій до відповідального споживання та охорони екосистем.
