Наразі німецька промисловість стикається з різноманітними викликами, які можуть вплинути на економічне зростання та конкурентоспроможність країни. Зважаючи на те, що 2025 рік вже не за горами, компанії та бізнес-лідери борються з невизначеністю та тиском, що змушує їх адаптуватися до нових умов, зі змішаними почуттями. Європейський контекст, зокрема ситуація в Єврозоні, додає ще більшої складності, коли коливання на ринках і геополітична напруженість впливають на економічну стабільність.
Труднощі, з якими стикається німецька промисловість, є комплексними. Ключовою проблемою є втрата конкурентоспроможності, що частково пов'язано зі зростанням виробничих витрат і постійним тиском низької заробітної плати в інших європейських країнах. На попит на німецьку продукцію також впливає економічна ситуація в таких країнах, як Китай, де уповільнення економічного зростання негативно позначається на показниках експорту. Крім того, митні збори та торговельні бар'єри обмежують потенціал зростання на нових ринках.
Олександр Іжгородін з Citadele Bank підкреслює, наскільки складною стала ситуація для Німеччини. Компанії не лише борються на міжнародній арені, але й змушені боротися за частку ринку всередині Європи. 2024 рік вже був непростим, оскільки економічне зростання стагнувало, а високі ціни на енергоносії продовжували зростати, що призводило до збільшення виробничих витрат. Перспективи на 2025 рік залишаються невизначеними, оскільки компанії намагаються перепозиціонувати себе за допомогою інновацій та підвищення ефективності.
Це різко контрастує з Литвою, промисловість якої переживає вражаюче зростання. Хоча Німеччина перебуває у фазі збитковості, литовська економіка зміцнила свою конкурентоспроможність і виявляється більш гнучкою та адаптивною. Литва скористалася нестачею замовлень у Німеччині, інвестуючи саме в контрактне виробництво. Цей стратегічний крок виявився прибутковим і відкрив нові можливості для зростання литовської промисловості.
Литва вміло використовує поточну економічну кон'юнктуру, виходячи на ринки, де раніше домінували німецькі компанії. Ця впевненість у 2025 році ґрунтується на міцних фундаментальних засадах, підкріплених розумними інвестиціями та гнучкою політикою на ринку праці. Здатність Литви скористатися слабкістю Німеччини також змушує критично поглянути на європейський економічний ландшафт, де дедалі більшого впливу набувають менші гравці.
Обидві країни стикаються з вирішальними роками у 2025 році. У той час як Німеччина вирішує свої промислові проблеми, потенційно інвестуючи значні кошти в стійкі технології та цифрову трансформацію, Литва продовжує зосереджуватися на консолідації своєї частки ринку, завойованої завдяки контрактам. Найближчі роки покажуть, як ці дві індустріальні країни позиціонуватимуть себе в європейському конкурентному середовищі та якими будуть довгострокові наслідки.
