У лютому 2022 року Білорусь втрутилася в конфлікт, що розпалювався в Україні, дозволивши використання своєї території для російського вторгнення. Відтоді значна частина Полісся, яке історично відоме своєю природною красою, була мілітаризована. Це рішення мало далекосяжні екологічні наслідки для обох країн, створивши довгострокові проблеми, які впливають не лише на людей, але і на вразливі екосистеми регіону.
Розміщення військових баз, запуск ракет та інші пов'язані з війною дії спровокували значне забруднення навколишнього середовища. Один з найбільш тривожних аспектів — підняття радіоактивного пилу на території Чорнобильської АЕС. Це загострило і без того серйозну екологічну ситуацію, поширюючи радіаційне забруднення на нові території, де впливові його наслідки можуть простежуватись протягом десятиліть.
На кордонах Білорусі та України екосистеми потерпають від безпосередніх впливів воєнних дій. Знищені лісові масиви, забруднені водні ресурси та порушені природні коридори міграції тварин стали не лише екологічними проблемами, а також загрожують втратою біорізноманіття на цих унікальних територіях. Це ставить під загрозу існування багатьох видів флори та фауни.
На тлі військових дій кліматичні зміни стають все відчутнішими й для місцевого населення. Умови, що спричинені діяльністю людини та військовими операціями, призводять до підвищення температури, зміни режимів опадів, і, як наслідок, до виснаження природних ресурсів, таких як вода та родючі ґрунти. Люди, які живуть у цих регіонах, стикаються зі збільшенням числа екстремальних погодних явищ, що впливають на їхнє здоров'я та економічний добробут.
Проблеми, викликані кліматичними змінами, європейські надзвичайні служби намагаються зупинити за допомогою постійного моніторингу та впровадження новітніх технологій для боротьби з наслідками, але цей процес потребує часу, ресурсів та скоординованих зусиль на багатосторонньому рівні.
Участь Білорусі в агресії проти України, крім політичних ускладнень, виявляється у серйозних екологічних проблемах. Серед них — вирубка лісів для мілітарних потреб та подальше радіаційне забруднення через підняття радіоактивних матеріалів під час військових дій. Це призводить до деградації ландшафтів та екосистем, що вимагає термінового втручання і розробки програм з відновлення.
Інвестування в проєкти відновлення, створення природоохоронних зон і міжнародне співробітництво в боротьбі з наслідками радіаційного та військового забруднення є наступними кроками для розв'язання цієї кризи. Політика, спрямована на зелене відновлення територій та підтримку сталого розвитку, може стати ключем до довгострокової стабільності як для Білорусі, так і для України.
