Заступник голови комітету з питань економічного розвитку у Верховній Раді України, Дмитро Кисилевський, підкреслив важливість збереження мораторію на експорт лісу до завершення повного розмінування та відновлення лісових ресурсів України. За словами Кисилевського, цей захід має істотний вплив на економічну та екологічну стабільність країни.
Мораторій було запроваджено у 2016 році як стратегічний крок для захисту лісів від неконтрольованої вирубки, зокрема в Карпатському регіоні. З того часу, завдяки забороні, вирубка лісів зменшилася на 30%, що сприяло поступовому відновленню екологічного балансу.
Кисилевський зазначає, що мораторій сприяв зростанню ефективності переробки деревини в країні. Замість експорту сировини, деревина тепер переробляється високотехнологічними підприємствами, що виробляють продукцію з вищою доданою вартістю, таку як меблі та будівельні матеріали. Це сприяло зростанню деревообробної галузі на 52% з 2016 року, в той час як інші галузі промисловості зростали в середньому на 6%.
Завдяки мораторію внутрішній ринок залучив значні інвестиції, що особливо важливо у світлі нещодавніх подій, пов'язаних з війною. Лісові ресурси стали стратегічною сировиною для військових потреб, у тому числі для будівництва фортифікаційних споруд.
Крім того, Кисилевський вказав на потребу продовження мораторію ще на 10 років, до того часу, доки не буде відновлено лісистість до рівня, що відповідає середньоєвропейським стандартам.
Обговорюючи питання відбудови, заступник голови комітету акцентував на важливості використання українських будівельних матеріалів. Це не тільки дозволить відновити інфраструктуру, але й забезпечить роботу для громадян України, сприяючи поверненню емігрантів та відновленню економіки. Приклади з інших країн показують, що іноземні інвестиції без включення місцевих ресурсів призводять до стагнації і економічної застої.
На завершення, Кисилевський підкреслив необхідність захисту інвестицій, залучених у деревообробну галузь, та використання максимально можливої кількості українських матеріалів у процесі відновлення та будівництва. Такий підхід забезпечить створення робочих місць, сприятиме внутрішньому споживанню та підтримці української економіки.