22 травня 2025
,Швейцарія
Швейцарський документальний фільм «Безцінні ліси», вражаюча робота Оране Буррі, зараз святкує свій вихід на екрани швейцарсько-німецьких кінотеатрів. Фільм, прем'єра якого вже відбулася у франкомовній Швейцарії під назвою «Неоціненні ліси», проливає світло на дуже актуальну тему сталого управління лісами - питання, яке протягом століть було близьким серцям швейцарців.
Фільм зосереджується на критичному аналізі сталого управління швейцарськими лісами, яке практикується вже 150 років. У своїй роботі Оране Буррі ретельно аналізує сталість цих практик і досліджує їхню актуальність у мінливому світі. Фільм, який демонструватиметься в оригіналі французькою мовою з німецькими субтитрами, не лише пропонує глибоке розуміння національних викликів, але й розширює погляд на глобальний рівень.
Режисерка Буррі, 43-річна пристрасна кінематографістка, відома своїм пронизливим стилем та вмінням легко передавати складні теми. У фільмі «Безцінні ліси» вона вражаюче розкриває виклики, з якими стикаються сучасні методи управління лісами, закликаючи при цьому до переосмислення спадщини, яка характеризує лісове господарство Швейцарії протягом багатьох поколінь.
75-хвилинний документальний фільм задуманий не лише як візуальний досвід, але й як заклик до дії для глядачів, які хочуть долучитися до вирішення проблем сучасного лісокористування. Перші допрем'єрні покази розпочнуться 30 березня, що дасть змогу глядачам вже зараз ознайомитися з багатошаровими посланнями фільму.
Окрім ретельного аналізу швейцарських практик, Буррі виходить за межі національних кордонів і привертає увагу до глобального впливу споживання на ліси в усьому світі. Фільм проводить паралелі з міжнародними проблемами та ілюструє, наскільки тісно переплетені відносини між місцевим лісокористуванням та глобальною споживчою поведінкою. Завдяки яскравим образам та глибоким інтерв'ю з експертами з усього світу «Безцінні ліси» спонукає до роздумів і відкриває дискусії про нашу відповідальність як громадян світу.
150-річна традиція сталого лісокористування у Швейцарії часто розглядається як модель для інших країн. Однак Беррі ставить під сумнів, наскільки ця традиція насправді виконує функцію зразка для наслідування. У фільмі йдеться про ефективність цих практик і про те, чи можуть вони протистояти нинішнім і майбутнім екологічним викликам. Оране Буррі хоче звернутися не лише до існуючої спільноти лісівників, а й до ширшої аудиторії, яка відкрита до критичного аналізу та справжнього захисту довкілля.
Прем'єра фільму «Безцінні ліси» в німецькомовній Швейцарії є важливою віхою, оскільки він може стати поштовхом до важливих дискусій про майбутнє лісового господарства не лише на національному, а й на глобальному рівні. У світі, який дедалі більше покладається на сталі практики, цей фільм з'являється вчасно, щоб стимулювати дискусію про природні ресурси, їх використання та збереження.
