У торгових відносинах України і Європейського Союзу назріває судовий розгляд. Предмет суперечки - мораторій на експорт лісу-кругляка, який був введений нашою країною ще в 2015 році. З тих пір діалог на цю конфліктну тему не припиняється. ЄС вважає мораторій порушенням Угоди про асоціацію в частині дії Зони вільної торгівлі, яке в повному обсязі запрацювала з 1 вересня 2017 року.
У жовтні 2018 го Євросоюз заявив про готовність почати арбітражний процес проти України, передбачений Угодою про асоціацію. А в січні поточного року Європейська комісія передала Києву запит на проведення офіційних консультацій. Як повідомили УНІАН в Мінекономіки з посиланням на радника глави відомства Роксолану Підласу, переговори вже відбулися: «Українська сторона надала ЄС всю запитувану інформацію. Після консультацій ЄС може подати запит про створення арбітражної групи, згідно зі статтею 306 Угоди про асоціацію, або не продовжувати суперечку ».
Мабуть, запит був поданий, так як на початку лютого Кабінет міністрів затвердив перелік арбітрів для вирішення спорів в рамках Угоди про асоціацію. Процедура арбітражної панелі наступна: згідно статті 323 Угоди про асоціацію, вона формується з 15 чоловік - від кожної сторони по п'ять, плюс ще п'ять чоловік - з третіх країн. З останніх обиратиметься голова арбітражної групи.
Головний ризик такого судового розгляду - виключена апеляція. Рішення арбітрів остаточне і обов'язкове для виконання сторонами. Якщо все ж рішення не буде виконано, то сторона-переможець спору має право на введення обмежень на торговельні преференції в рамках правил діючої Зони вільної торгівлі. З урахуванням того, що на сьогодні ЄС є найбільшим ринком збуту української продукції, то важелів тиску на Київ у Брюсселя предостатньо.
Для ЄС таке арбітражний розгляд - безпрецедентний випадок, хоча ця норма включена в усі договори про Зону вільної торгівлі. Суперечки були, але ще не один не був доведений до такого рівня.
Що ж відбувається в нашій «лісової» сфері, особливо з урахуванням того, що у вересні минулого року був прийнятий відповідний закон з поправками президента, завдяки чому і було, за заявою влади, продовжено перерване на рік через мораторій виділення макрофінансової допомоги ЄС?
Коли в 2015 році ввели мораторій на експорт лісу-кругляк, то заборонили вивезення всіх сортів деревини, крім сосни. На неї «вето» мало поширитися з початку 2017 року. І все начебто було зроблено на благо наших лісів, а вони тим часом в прискореному темпі лисіли. І переконатися в цьому змогли не тільки пересічні українці, навколо будинків яких залишилися лише узлісся колишніх зелених зон.
Приголомшливі дані в жовтні минулого року оприлюднила британська неурядова організація Earthsight, що вивчає проблеми незаконної вирубки лісів по всьому світу. Згідно з її дослідженням, наша країна посідає перше місце з експорту контрабандної деревини в країни Європейського Союзу. У доповіді Earthsight підкреслюється, що контрабандний експорт лісу в ЄС з нашої країни за роки дії мораторію виріс на 75%, перевищивши мільярд євро на рік. І все це відбувається в порушення не тільки українського законодавства, а й європейського регламенту. Справа в тому, що в ЄС з 2013 року діє стандарт на експорт деревини - EUTR. Їм забороняється її імпорт в разі незаконності отримання у країні походження, а також вводиться вимога до імпортерів юридичної перевірки продукції.
Незважаючи на це, за даними Earthsight, контрабандну деревину з України закуповували три найбільші в світі виробники дерев'яних панелей, найбільша в світі паперова компанія і другий за величиною виробник пиломатеріалів в Європі: Schweighofer, Egger, Kronospan, Swiss-Krono, Mondi, Lenzing, JAF, International Paper, а також мережі, через які вони реалізують продукцію: IKEA, H & M, DIY Wickes, Homebase, Hagebau, Obi і Hornbach, Leroy Merlin.
Як видно, ніяк на ситуації не позначилася оголошена в липні минулого року прем'єр-міністром Володимиром Гройсманом війна з «лісової» контрабандою. Він доручив Державній аудиторської службі, Державній фіскальної службі, Національній поліції, Державному агентству з питань геодезії, картографії та кадастру провести перевірки діяльності лісогосподарсь країни. За його словами, вся інформація про відомі схеми була передана в Генеральну прокуратуру. Крім того, уряд повинен був звернутися до Європейського Союзу з проханням надати доступ до інформації про те, який ліс заїжджав на територію ЄС: «І ми побачимо, що від нас виїжджали дрова, а туди заїжджав ліс-кругляк. Я в цьому впевнений". Зобов'язав прем'єр і «Укрзалізницю» направляти всі фото вагонів в онлайн-режимі в ГФС і Нацполіцію. До цього дня результатів цих доручень немає.
Не вирішив проблеми і прийнятий в вересні минулого року «особливо важливий» закон про посилення відповідальності за незаконну вирубку лісу та порушення вимог щодо охорони лісів. У «особливо важливого» своя історія. Його якраз і брали для отримання «зависшої» макрофінансової допомоги ЄС, який відмовлявся її надавати через мораторій на вивіз лісу-кругляка.
Голосували за документ двічі - спочатку в липні, потім у вересні з правками президента. В результаті був скасований мораторій на експорт паливної деревини - дров, під виглядом яких і йде контрабанда лісу. Ліс-кругляк залишився під забороною. При цьому були введені квоти на внутрішнє споживання необробленого лісу в розмірі 25 млн кубометрів на рік. І ще не забули депутати посилити відповідальність за контрабанду лісу-кругляка і незаконну вирубку - штрафи виросли до 50 тисяч гривень, ввели і тюремний термін - до 7 років.
За фактом України села на дві табуретки: з одного боку, заспокоїла ЄС - мовляв, у нас самих немає лісу, можемо поставляти тільки дрова, з іншого - заспокоїли народ, - мовляв, піклуємося про збереження зелених насаджень.
Ось тільки на Євросоюз закон як заспокійливе не подіяв. 18 лютого голова Представництва Європейського Союзу в Україні Хюг Мінгареллі в ході конференції «Підсумки виконання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом» заявив, що «... в деяких напрямках виникли певні складнощі, через які Єврокомісія була змушена запустити механізм врегулювання суперечок, передбачений в Угоді про асоціацію, зокрема, в зв'язку з забороною України експорту лісу-кругляка ».
Аналітик інвестиційної компанії Dragon Capital Сергій Фурса вважає, що ЄС не без підстави вимагає скасування мораторію, який в принципі не вирішує «лісових» проблем України, тільки страхує «сірі» схеми, які не можуть влаштовувати Євросоюз.
«Поки ми будемо порушувати договір про Зону вільної торгівлі, Євросоюз не заспокоїться. ЄС не влаштовує те, що під виглядом дров купують ліс-кругляк, він не може жити за такими правилами. Це - сіра зона, в якій бізнес цивілізованих країн працювати не любить. І на претензії ЄС нам відповісти нічим. Є багато пропозицій, як вирішити цю проблему, питання в тому, що поки діє мораторій - неправа Україна. Тобто, ЄС вимагатиме його зняття », - зазначив Фурса.
Експерт Центру аналізу економічної політики Юрій Гаврилечко також вважає, що суперечка з лісу-кругляку не вщухне: «Україна підписала угоду про Зону вільної торгівлі з ЄС, і, що б тепер вона не зробила в плані закону, претензії до неї з боку ЄС були, є і будуть ».
Експерти вважають, що суперечка з лісу-кругляку не вщухне / Фото УНІАН
За словами голови експертно-аналітичного Ради Українського аналітичного центру Бориса Кушнірука, саме Україна порушує мораторієм на вивезення лісу-кругляка Угоду про асоціацію з ЄС у сфері торгівлі, при цьому вибудовуючи корупційні схеми його експорту.
«Все, що відбувається з лісом, - чисто корупційна схема, а не захист лісу від вирубки. Тим законом, який прийняли, проблему не вирішити. Захищати ліс від облисіння потрібно зовсім інакше. У нас повністю відсутня система контролю з моменту вирощування лісу до правил вирубки і далі всіх дій з ним. А саме це потрібно зробити. Коли буде жорсткий контроль, тоді ми і захистимо ліс. Але не мораторієм. Ліс-кругляк як вивозився, так і вивозиться. ЄС цю проблему не залишить», - резюмував експерт.
Чи дасть Євросоюз старт торговому арбітражу проти нашої країни для скасування мораторію на вивезення лісу-кругляка, стане відомо протягом місяця. Але не виключено, що вирішення проблеми буде відкладено до кращих часів - до завершення виборчого процесу в Україні. Тобто, до кінця року ...
***
Склад арбітрів від України: заступник генерального директора ТОВ «Редкліфф Партнерс» Сергій Гришко, заступник виконавчого директора Міжнародного фонду «Відродження», експерт з європейської інтеграції Тарас Качка, завідувач кафедри порівняльного і європейського права Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка Віктор Муравйов і партнер юридичної фірми «Van Bael & Bellis» (Бельгія) Юрій Рудюк. Кандидатура п'ятого арбітра від України поки чекає узгодження в Адміністрації президента, але вона може в будь-який момент увійти в процес.
Склад арбітрів від ЄС: Клаус-Діттер Елерманн, старший радник в юридичній фірмі Wilmer Cutler Pickering Hale & Dorr LLP в Брюсселі, колишній професор права ЄС в Європейському університеті у Флоренції, екс-глава Дирекції з конкуренції і юридичній службі Європейської комісії; Джорджіо Сакердотті, професор міжнародного права в Університеті Боконо в Мілані, екс-заступник голови робочої групи Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР) з питань хабарництва в міжнародних ділових операціях; Жак Буржуа, професор європейського права Коледжу Європи в Брюгге; Пітер Ян Куйпер, професор міжнародного права в Університеті Амстердама, Рамон Торрент, професор політичної економії в Університеті Барселони.
Арбітри з третіх країн: Вільям Дави (США), Хельге Селанд (Норвегія), Маріс Робер (Канада), Крістіан Хаберле (Швейцарія), Маріт Янов (США).
Джерело: Уніан
