Німеччина досягла значного прогресу у сфері захисту клімату. Викиди парникових газів скоротилися на три відсотки до 649 мільйонів тонн CO2-еквіваленту. Обнадійливим є той факт, що законодавчо дозволений річний показник був знижений на 44 мільйони тонн, що є чітким сигналом того, що обраний курс має ефект.
Федеральний міністр економіки Роберт Хабек налаштований оптимістично і вважає, що Німеччина може досягти своїх цілей щодо захисту клімату до 2030 року, навіть за умови стабільних темпів зростання. Ця впевненість ґрунтується на значному розширенні використання відновлюваних джерел енергії, що зробило значний внесок у скорочення викидів парникових газів. Вітрова та сонячна енергія все більше замінюють викопне паливо, що значно покращує вуглецевий слід.
Однак існують і виклики. Зокрема, в центрі уваги перебувають сектори землекористування, змін у землекористуванні та лісового господарства. Ліси, які традиційно вважаються "поглиначами вуглецю", зазнають втрат у своїй здатності сприяти зміні клімату. Це ставить під сумнів їхню роль як стабілізатора клімату. Негативний вплив хвороб і кліматичних змін на дерева погіршує здатність лісів зв'язувати СО2.
Сільське господарство є значним джерелом викидів CO2. Орні землі та луки роблять значний внесок у німецький баланс викидів. На додаток до виробництва метану в результаті тваринництва, використання добрив, що призводить до викидів закису азоту, також становить значну проблему. Роберт Хабек підкреслює, що в цій сфері терміново потрібні нові стратегії, які б дозволили сільському господарству зробити більш активний внесок у скорочення викидів CO2.
Особлива увага приділяється вирощуванню енергетичних культур. З одного боку, вони можуть замінити викопне паливо, а з іншого - конкурують з виробництвом продуктів харчування за землю. Стале та ефективне землекористування вимагає інтегрованих підходів, які б враховували як виробництво продовольства, так і енергії.
Крім того, велике значення має збереження існуючих луків і пасовищ, які можуть виступати в ролі поглиначів CO2. Це свідчить про необхідність запобігти переведенню цих територій в інші види використання та захистити їхню екологічну функцію.
Загалом, німецький кліматичний шлях залишається амбітним завданням. Хоча певний прогрес стає помітним, очевидно, що певні сектори, зокрема транспорт і будівництво, продовжують боротися за досягнення своїх кліматичних цілей. Ці сектори і надалі потребують посилених зусиль та інноваційних підходів, щоб не поставити під загрозу загальні кліматичні цілі Німеччини.
Зниження викидів CO2 є обнадійливим, але виклики, що стоять попереду, дають зрозуміти, що для забезпечення довгострокового успіху необхідна комплексна стратегія. Прогноз до 2030 року показує, що досягнення кліматичних цілей має залишатися спільним соціальним проектом, який вимагає відданості з боку всіх секторів.
