Ще влітку 2021 року в Україні почав швидкими темпами рости попит на твердопаливні котли з боку бізнесу. Комерційний сектор почав масово переходити на опалення дровами, пелетами чи паливними брекетами, оскільки ціна на газ для таких споживачів виросла в 10 разів. Цей тренд зумовив зростання цін на біопаливо як мінімум у два рази.
Після повномасштабного російського вторгнення, попит на твердопаливні котли почав рости вже з боку домогосподарств. Вже навесні продавці котлів зазначали, що промисловість не може задовольнити зростаючий попит, а ціни на тверде паливо стрімко зростали, що не було характерно для теплої пори року.
Менеджер з продажів київського магазину опалювальної техніки Boiler shop Микола каже, що сам твердопаливний котел, та всі роботи по його встановленню для середнього заміського котеджу в 100 кв. м. можуть обійтися в суму до 200 тисяч гривень. Однак, через великий попит охочим встановити такий котел потрібно буде стояти в черзі досить довгий час.
“Сам котел на дровах для заміського будинку в 100 кв. м на 20 кВт буде коштувати близько 36 тис. гривень. Бункер для котла, димохід, трубопроводи та роботи по встановленню можуть обійтися ще в районі 50-70 тисяч. До того ж зараз є велика проблема з наявністю котлів на складах. Промисловість не встигає за попитом, тож людям доводиться стояти в черзі по 2-3 місяці. Тож якщо у вас є гроші на котел та його встановлення вам краще трохи потримати їх у валюті до того часу, поки ви цей котел отримаєте”, - каже Микола
Він зазначає, що для будинку в 100 кв. м, який спалює за зимовий сезон приблизно 3 тисяч куб. м газу, знадобиться приблизно 17 куб. м дров, що при ціні 1,5-2 тис. гривень за кубічний метр (в залежності від регіону) буде коштувати 25,5-34 тисячі гривень за сезон. Хоча дрова є найдешевшим паливом для споживачів, такий варіант вимагає постійної роботи біля котла.
Дорожчим та зручнішим варіантом є пелети. Для опалення такого ж котеджу в 100 кв. м, котрий споживає 3 тис. куб. м газу взимку, знадобиться близько 5,5 тонн пеллет, що при ціні в 10 тисяч гривень за тонну становитиме 55 тисяч гривень.
Наразі ціни на пелети в Києві та області коливаються в діапазоні від 8 до 15 тисяч гривень за тонну. Є дешеві пропозиції в сегменті пелет з лушпиння соняшника або соломи, однак через їх низьку температуру горіння їх знадобиться значно більше, ніж пелет з деревини.
За словами експертів, для населення з пільговими тарифами на газ дешевше буде опалювати будинки газом ніж навіть дешевими дровами. До того ж з початком війни держава згорнула всі пільгові програми кредитування, що стосувалися утеплення будинків та відмови від газу.
Однак попит на тверде паливо з боку домогосподарств зростає через страх, що росіяни вдарять по критичній інфраструктурі в час зимових морозів, а також через ризики, що транзит газу може припинитися. Через те, що газорозподільча система України пов’язана з газотранспортною системою, при падінні тиску в ГТС на віддалених ділянках газу може не бути.
Голова правління Громадської спілки “Біоенергетична асоціація України” Георгій Гелетуха запевняє, що переходити на тверде опалення економічно недоцільно не тільки для населення, але й для бюджетної сфери.
“Якщо брати найдешевший вид біопалива - деревну тріску, то нам необхідно буде 3,3 тонни тріски, щоб замістити тисячу кубічних метрів газу. Зараз середня ціна паливної тріски 2,5 тисячі гривень за тонну, тож заміщення тріскою тисячі кубічних метрів газу коштуватиме 8 250 гривень, що дорожче ніж встановлена Урядом ціна газу для населення. Тобто якщо ви встановите дорогий котел на найдешевшому виді біопалива в себе вдома, то при теперішній тарифній політиці Уряду це ніколи не окупиться”, - каже Гелетуха.
З іншого боку після початку повномасштабного вторгнення російських військ стало зрозуміло, що об’єкти критичної інфраструктури, до яких відносяться газорозподільчі та електророзподільчі мережі, є досить вразливими.
“Коли перед людьми гостро стоїть питання безпеки, то всі економічні питання якось відходять на другий план. Через це і є певний бум на біопаливо. Однак більшість з нас почали думати про перехід місяць чи тиждень тому, а не рік тому. Зараз у деяких великих містах у нас є великі ТЕЦ, котрі працюють на газі. Такі об’єкти є більш вразливими до ракетних ударів ніж скажімо 20 котелень, котрі працюють на трісці”, - каже Гелетуха.
Він розказує, що з початком війни попит з боку населення на твердопаливні котли зріз не тільки з боку населення, але й з боку військових.
“В серпні мене попросили придбати твердопаливний котел 100 кВт для ЗСУ. Я подзвонив керівникам котельних заводів, котрі входять в нашу асоціацію і вже тоді жодного такого котла на складі не було. Мені тоді сказали, що в кращому випадку котел буде в кінці жовтня, а взагалі покупцям доводиться чекати 2-3 місяці. Військові ще влітку активно скуповували котли та генератори, готуючись до зими”, - каже Гелетуха.
За матеріалами:Delo.ua
