Сосновий пиловник в даний час найбільш затребувана порода деревини, як на внутрішньому, так і на зовнішньому лісових ринках України. Всього в Україні заготовлюється близько 3,2 млн. куб. м соснового пиловника, з якого приблизно 1,6 млн. куб. м, тобто половина, припадає на п'ять областей: Житомирську, Київську, Рівненську, Сумську та Чернігівську.
Зазначені області сумарно виставили на біржові торги 1-го кварталу 2014 року менше 200 тис. куб. м соснового пиловника, який був повністю реалізований. Реалізувати сосновий пиловник на внутрішньому ринку можна було б і в більшому обсязі, але більше продавці не пропонували. Нескладні розрахунки показують, що реалізовані 191 тис м3 соснового пиловника складають менше 50% заготовлених ресурсів зазначеними областями.
Що собою являють реалізовані ресурси 1-го кварталу по розмірно-якісними і ціновими параметрами можна бачити по розміщених нижче таблицях.
Наведені в таблиці дані є результатом таксації лісу, що підлягає заготівлі та що знайшли своє відображення у біржових бюлетенях. Похибка оцінки може складати до 10%. З наведеної таблиці випливає, що найбільш товстий ліс заготовлюється в Сумській і Чернігівській областях, а тонкий - у Рівненській області.
У даній таблиці інтерес представляє графа з даними по сосновому пиловнику 1 -го сорту. Здавалося б знову ж розрахункові таксаційні дані, що дають лише приблизну структуру деревини за якістю (сортності), але саме оціночні 30 %, а не реальні якісні параметри стають дороговказом в торгівлі круглими лісоматеріалами. Деякі лісові господарства в своєму прагненні до підвищення сортності піднімають планку 1-го сорту до 70%, в той час як ліс 3-го сорту у них взагалі відсутній судячи з біржовим бюлетенями, хоча реальна практика свідчить про зворотне.
У таблиці наведені середні стартові ціни (франко-нижній склад), визначені біржовими бюлетенями на 1 -й квартал 2014 року. Ці ж ціни в більшості випадків стали і цінами реалізації соснового пиловника на минулих біржових торгах. Істотна різниця між цінами на пиловник 1-го сорту діаметром 36 см і більше пояснюється тим, що в Київській та Сумській областях пиловник 1-го сорту за ГОСТ 9463-88 реалізується за цінами добірного сорту, тоді як у Рівненській та Чернігівській областях встановлені роздрібні ціни для пиловника 1-го сорту за ГОСТ 9463-88 і пиловника добірного сорту, що є більш правильним.
У зв'язку зі значним збільшенням з 1.01.2014 р. вартості лісового збору для лісових господарств з 2-го кварталу 2014 можливе підвищення цін на сосновий пиловник орієнтовно на 35-40 грн/м3. У разі проведення додаткових аукціонних торгів на це підвищення можна чекати і в 1-му кварталі цього року.
Аукціонні торги з реалізації необробленої деревини на 1-й квартал 2014 показали, що в торгівлі круглими лісоматеріалами нічого не змінилося. Розподіл лісових ресурсів як і раніше здійснюється в ручному режимі і без будь-якого дотримання чинної законодавчої бази.
Так, згідно з п. 2.1 наказу ГК ЛХУ від 19.02.2007. № 42 вся заготовлена деревина в обсягах її квартальної заготівлі повинна виставлятися на аукціонні торги, за невеликим винятком, частка якого не перевищує 10 % від заготовлених ресурсів. Фактично виставляється в середньому 30-40% заготовлених ресурсів. Куди ж ідуть інші 40-50 з гаком відсотків дефіцитних ресурсів соснового пиловника?
На експорт, причому незалежно від реальних потреб внутрішнього ринку. Ця обставина на сьогодні є основним стримуючим фактором для розвитку деревообробної галузі, яка може розраховувати тільки на 40% сировинного ресурсу. Але навіть ці 40 % ресурсу не завжди можна отримати в повному обсязі від лісових господарств з різних причин, що створює ілюзію насиченості внутрішнього ринку деревною сировиною. У свою чергу ця ілюзія стає додатковим аргументом на користь нарощування обсягу експортних поставок. У результаті вся не реалізована на внутрішньому ринку деревина йде на експорт.
Є й інший сценарій розподілу ресурсів, за яким лісовим господарствам визначаються до обов'язкового виконання плани експортних відвантажень круглих лісоматеріалів, незалежно від фактично реалізованих на аукціонних торгах обсягів круглого лісу. У підсумку експортні поставки виконуються і перевиконуються за рахунок внутрішніх споживачів. При цьому знову ж можна послатися на «перенасиченість» внутрішнього ринку круглим лісом, ілюзія чого створюється за рахунок елементарних недопоставок. Загалом, як у байці І.А. Крилова «Вовк та ягня» : «Ти винен вже тим, що хочеться мені їсти». Під вовком в даному випадку виступають держчиновники, які здійснюють функції розподілу лісових ресурсів, а в ролі ягнят - вітчизняні деревообробники. Враховуючи постійне зростання «вовчого апетиту» і повна відсутність стримуючих факторів для нього можна сміливо прогнозувати, що доля «ягнят» вирішена наперед. Тим більше, що обласні управління лісового господарства вже отримали розпорядження від керівництва лісової галузі про те, щоб ні в якому разі не допускати перевищення аукціонних квот реалізації. Менше продати лісу вітчизняному виробнику можна, більше - ні. Вже якщо тиснути виробника, так тиснути до кінця, не даючи йому жодних шансів на виживання. При таких держуправлінцях і вороги не потрібні - самі себе знищимо. Десь колонії борються за свою свободу, а тут самі рвемося стати чиєюсь колонією. Тому немає нічого дивного в жалюгідному стані нашої економіки.
Ще один сюрприз пов'язаний із «супертехнологією» обліку круглого лісу в лісовій галузі, можна сказати її квінтесенцією - електронним обліком. Якщо і раніше ліс обліковувався, м'яко кажучи, не дуже , в основному за принципом трьох П: «пол, палец, потолок» через відсутність чітких нормативних орієнтирів з оцінки якості і наявності чітких керівних вказівок, то зараз на основі тих же принципів, але на більш сучасній електронній базі і з впровадженням нової форми товарно-транспортної накладної , в якій тепер замість кількості колод перераховуватимуться номери їх бирок. Якщо раніше помилки розмірно-якісних параметрів у специфікаціях можна було ще виправити через акти прийому-передачі, то тепер це можна зробити тільки через суд, тому як електронний облік - це святе і обов'язкове для взаєморозрахунків. Виходить, що всяку нісенітницю в електронному вигляді відображати можна, а виправити цю нісенітницю вже велика проблема. Особливо часто це виникає при пересортиці лісоматеріалів, коли, наприклад, пиловник 2 -го сорту оформляється як 1 -й сорт.
Питається, кому потрібен такий електронний облік, що практично узаконює обрахування покупця?
Крім продавця електронний облік як засіб існування, мабуть, потрібен ще постачальникам бирок для лісових господарств, які копійчані бирки впарюють лісгоспам по 1,5 гривні за штуку, що автоматично підвищує собівартість лісу на 6-7 гривень на кубометрі. Свята боротьба з незаконними рубками на практиці виливається в не цілком законний облік деревини та маніпуляції з витратними матеріалами за значно завищеними цінами і неефективного використання державних коштів.
На цьому сюрпризи і проблеми нового 2014 ще не закінчуються, а тільки починаються і головні з них будуть ще попереду.
Джерело: caravan-trans.com