У Шепетівському лісгоспі виготовляють продукцію на експорт.

Що­річ­но у тре­тю не­ді­лю ве­рес­ня своє про­фе­сій­не свя­то від­зна­ча­ють ті, хто пік­лу­єть­ся про лі­со­ве ба­гатс­тво та слід­кує за його ра­ці­ональ­ним ви­ко­рис­танням — пра­ців­ни­ки лі­со­во­го гос­по­дарс­тва. Свят­ку­ють його і на Ше­пе­тів­щи­ні.

За­га­лом, Дер­жавне під­при­ємс­тво «Ше­пе­тівсь­ке лі­со­ве гос­по­дарс­тво» зай­ма­єть­ся пов­ним цик­лом лі­со­гос­по­дарсь­ких за­хо­дів від на­сад­ження лі­су, про­мис­ло­вою за­го­тів­лею де­ре­ви­ни, пе­ре­роб­кою час­ти­ни де­ре­ви­ни на то­ва­ри на­род­но­го вжит­ку та про­дук­цію про­мис­ло­во­го приз­на­чен­ня, збу­том де­ре­ви­ни та про­дук­ції її пе­ре­роб­ки, а та­кож ви­ро­щу­ван­ням та збу­том влас­ної лі­со­вої про­дук­ції (де­ко­ра­тив­них сад­жанців).

Лі­соп­ро­дук­ція по кла­сах якос­ті Од­ним із під­розді­лів під­при­ємс­тва є лі­соп­ро­мис­ло­вий ком­плекс, який очо­лює Єв­ген Гор­дій, йому під­по­ряд­ко­ву­єть­ся 45 осіб.

Цей ком­плекс скла­да­єть­ся з май­дан­чи­ка, де сор­ту­єть­ся, збе­рі­га­єть­ся та від­ванта­жу­єть­ся де­ре­ви­на, а та­кож діль­ни­ці роз­пи­лю­ван­ня де­ре­ви­ни. Вар­то заз­на­чи­ти, що над­хо­дить сю­ди де­ре­ви­на зі за­галь­но­го ма­си­ву, що вси­хає. Це — по­ро­ди м’яко­лис­тя­них та хвой­них де­рев, а та­кож твер­до­лис­тя­них по­рід.

— Пот­рапляє до да­но­го під­розді­лу низь­ко­сор­тна де­ре­ви­на з ді­ля­нок за­го­тів­лі — заз­на­чає Єв­ген Ми­хай­ло­вич. — Тут від­бу­ва­єть­ся її роз­ванта­жен­ня, сор­ту­ван­ня по кла­сах якос­ті та від­ванта­жен­ня за­мов­ни­кам. До сло­ва, від­ванта­жу­ють лі­соп­ро­дук­цію тут як на ру­хо­мий склад за­ліз­ни­ці, так і на спе­цав­то­мо­бі­лі.

Де­ре­ви­ни на­ра­зі на май­дан­чи­ку збе­рі­га­єть­ся чи­ма­ло. Зі слів на­чаль­ни­ка лі­со­ком­плек­су, ве­ли­ка кіль­кість си­ро­ви­ни на­ра­зі наз­би­ра­ла­ся на скла­ді че­рез від­сутність зов­нішніх рин­ків збу­ту. Ад­же він став над­то об­ме­же­ним че­рез мо­ра­то­рій на ви­віз лі­су-круг­ля­ку за ме­жі Ук­ра­їни, хоч і про дров’яну про­дук­цію там не йшло­ся. В Ук­ра­їні ж не­ма стіль­ки спо­жи­ва­чів на та­ку кіль­кість низь­ко­якіс­ної дров’яної де­ре­ви­ни. Най­більшим по­пи­том се­ред дров’яної про­дук­ції ко­рис­ту­ють­ся твер­до­лис­тя­ні по­ро­ди. Ве­ли­кі фір­ми-за­мов­ни­ки ку­пу­ють по­ро­ди м’яких по­рід та хвою.

У Ше­пе­тівсь­ко­му лі­со­во­му гос­по­дарс­тві мо­же прид­ба­ти си­ро­ви­ну і на­се­лен­ня.

— Але лю­дей ці­ка­вить про­дук­ція ли­ше твер­до­лис­тя­них по­рід, — роз­по­ві­дає Єв­ген Ми­хай­ло­вич. — Отож, час­ти­на хвой­ної та м’яко­лис­тя­ної по­рід де­рев та­ки за­ли­ша­єть­ся ле­жа­ти на скла­дах.

Од­нак, та­ка си­ту­ація не ли­ше в міс­це­во­му ліс­госпі. На­ра­зі це проб­ле­ма, яка тор­кну­ло­ся під­при­ємств по всі­єї кра­їні. Спос­те­рі­гає та ке­рує всім про­це­сом на май­дан­чи­ку бри­га­дир Олек­сандр Га­лиць­кий. Під його ке­рів­ниц­твом — 10 пра­ців­ни­ків, які без­пе­ре­бій­но та зла­год­же­но ви­ко­ну­ють усі пок­ла­де­ні на них обов’яз­ки. Ад­же ро­бо­та тут ки­пить ці­ло­річ­но.

— Гра­фік нап­ру­же­ний, але ми все всти­га­ємо, — роз­по­ві­дає Олек­сандр Га­лиць­кий. — На­ван­та­жен­ня роз­по­ді­ле­но рів­но­мір­но про­тя­гом всього ро­ку.

Ок­рім пря­мих обов’яз­ків, чо­ло­ві­ки на­віть на­во­дять лад на сво­їй те­ри­то­рії: у них все охай­но скла­де­но, приб­ра­но за­лиш­ки де­ре­ви­ни. Без ді­ла тут не си­дять. Із де­ре­ви­ни до го­то­вої про­дук­ції До­дат­ко­во з діль­ни­ці сор­ту­ван­ня та від­ванта­жен­ня де­ре­ви­ни си­ро­ви­на пот­рапляє на діль­ни­цю роз­пи­лю­ван­ня. Ад­же це є ва­го­мою час­ти­ною ви­роб­ни­чої ді­яль­нос­ті ліс­госпу, що дає змо­гу більш ефек­тивно ви­ко­рис­то­ву­ва­ти де­ре­ви­ну. Ви­го­тов­ле­ний пи­ло­ма­те­рі­ал зна­хо­дить сво­го спо­жи­ва­ча за кон­ку­рен­тною рин­ко­вою ці­ною.

Тут ке­рує про­це­сом стар­ший май­стер лі­со­ком­плек­су Ле­онід Бе­ре­гель­ський. Під його чіт­ким ке­рів­ниц­твом тру­дять­ся 19 пра­ців­ни­ків. Во­ни пра­цю­ють у дві змі­ни по 8 го­дин. Се­ред ос­новних обов’яз­ків май­стра — за­без­пе­чен­ня спе­цо­дя­гом, наг­ляд за ро­бою пра­ців­ни­ків, кон­троль за якіс­тю ви­ро­бів. Ос­новне ж зав­дання ро­біт­ни­ків — пе­ре­роб­ка низь­ко­сор­тної де­ре­ви­ни.

— У це­ху від­бу­ва­єть­ся роз­пи­лю­ван­ня про­дук­ції на пи­ло­ра­мах і по­даль­ша об­робка до чор­но­вої за­го­тов­ки на ек­спорт, — ка­же Ле­онід Ми­ко­лайович. Що­мі­ся­ця тут пе­ре­роб­ля­ють близь­ко 500 ку­бів си­ро­ви­ни, з якої ви­хо­дить 250–300 ку­бів го­то­вої про­дук­ції. Опіс­ля її скла­да­ють на па­ле­ти та упа­ко­ву­ють. За­го­тов­ки в по­даль­шо­му ви­ко­рис­то­ву­ють у бу­дів­ниц­тві, а та­кож на ви­го­тов­лення меб­лів. Су­час­не об­ладнан­ня та дот­ри­ман­ня всіх ви­мог доз­во­ляє от­ри­му­ва­ти на­леж­ну якість пи­ло­ма­те­рі­алів, які ко­рис­ту­ють­ся ви­со­ким по­пи­том на внут­рішньому та зов­нішньому рин­ках.

Тур­бо­та про пра­ців­ни­ків — в прі­ори­те­ті.

Вар­то та­кож заз­на­чи­ти, що у ДП «Ше­пе­тівсь­кий ліс­госп» пік­лу­ють­ся про сво­їх лі­сів­ни­ків. На ба­зі діль­ни­ці пе­ре­роб­ки де­ре­ви­ни об­ладна­но кух­ню за всі­ма ви­мо­га­ми ча­су. Та­кож іс­нує ок­ре­ме по­бу­то­ве при­мі­щен­ня з ду­шо­ви­ми ка­бі­на­ми. 

Пра­ців­ни­ки ДП «Ше­пе­тівсь­кий ліс­госп» сво­єю ро­бо­тою за­до­во­ле­ні, ад­же ко­жен із них тут за пок­ли­ком сер­ця та ду­ші. А ліс для них — зміст жит­тя. Лі­сів­ни­ки ро­зу­мі­ють, що вкла­да­ють свою леп­ту в роз­ви­ток май­бутнього лі­со­во­го краю.

Джерело: День за днем