Франція поступово цурається вугільної енергетики. Згідно з заявою президента Макрона, дві останні вугільні електростанції, що залишилися, Еміль Хатчет у Сен-Авольді на сході Франції та Кордему недалеко від Нанта, недалеко від узбережжя Атлантичного океану, будуть переведені на дерев'яні гранули до 2027 року.
Еміль Хатчет (оператор: Gazel Energie) має потужність 600 МВт, Кордеме (оператор: Electricité du France) - 1,2 ГВт. Загалом у майбутньому з пелет вироблятиметься 1,8 ГВт електроенергії. Таким чином, Макрон реалізує директиву ЄС щодо відновлюваних джерел енергії RED III, згідно з якою держави ЄС поступово відмовляються від використання викопної енергії.
Наприкінці вересня уряд Франції прийняв постанову, що дозволяє вугільним електростанціям продовжувати роботу до кінця 2024 року, щоб забезпечити постачання електроенергії у винятковій ситуації, що склалася. Незрозуміло, що станеться після 2024 року, якщо остаточний перехід на біомасу для декарбонізації електростанцій не заплановано на кінець 2027 року.
Цього року на електростанції Еміля Хатчета розпочнеться спільне спалювання вугілля. Крім 300 000 т вугілля тут зберігається ще 500 т котунів. Електростанція мала вийти з ладу в березні 2022 року, але продовжувала працювати через енергетичну кризу, спровоковану війною в Україні.
З тієї ж причини Cordemais продовжує повністю працювати на вугіллі, що імпортується з Південної Африки, Польщі, США та Австралії. Фактично планувалося розпочати спалювання пелет на електростанції з 2023 року.
Консалтингова фірма Futuremetrics оцінює загальний попит на пелети для обох електростанцій у 4,8 мільйона тонн на рік, які, як очікується, імпортуватимуться зі США. Це зробить Францію одним із найбільших споживачів пелетів у Західній Європі.
На сьогодні у Франції щорічно у промисловості використовується 480 000 тонн пелет, а приватні домогосподарства споживають 2,6 мільйона тонн пелет.
